1. Словник української мови в 11 томах

інтриган

ІНТРИГА́Н, а, ч. Той, хто вдається до інтриг (у 1 знач.).

Каргатові потрібна зараз підтримка головного інженера, от він і прикидається ласкавим телям. І — чи не тактичний це відступ інтригана перед тим, як розпочати якусь нову авантюру?.. (Шовк., Інженери, 1956, 315);

Вона затаювала свою душевну рану, боялася, щоб натяком не наштовхнути двірських інтриганів на якусь авантюру (Тулуб, Людолови, II, 1957, 359).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтриган — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  2. інтриган — рос. интриган людина, яка постійно вдається до інтриг проти кого-небудь. Eкономічна енциклопедія
  3. інтриган — інтрига́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. інтриган — -а, ч. Той, хто вдається до інтриг (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. інтриган — інтрига́н (від франц. intrigant – любитель чвар) людина, яка постійно вдається до інтриг проти кого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука