інтонування
ІНТОНУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач інтонува́ти.
Кожний, хто співав у хорі, знає з власного досвіду, як важко добитися чистого інтонування групи в унісон (Мист., 2, 1966, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтонування — інтонува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- інтонування — -я, с. Дія за знач. інтонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови