1. Орфографічний словник української мови

їдучий

їду́чий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їдучий — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  2. їдучий — -а, -е, розм. Те саме, що їдкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. їдучий — ЇДУ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що їдки́й. — Газуй, не жалій! — гукнув Тарас трактористу, і за мить нам в обличчя вдарила хмара їдучого диму (Мур., Бук. повість, 1959, 305); Рідко торкає мене слабодуха Туга, їдуча, мов з вогнища дим (Бичко, Срібноліття, 1973, 226). Словник української мови в 11 томах