їжачок

їжачо́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їжачок — [йіжачок] -чка, м. (на) -чку/-чков'і, мн. -чки, -чк'іy Орфоепічний словник української мови
  2. їжачок — (-чка) ч.; мол. Пестл. до їжак. <...> досі професійні оперативники не вийшли на сліди цього раптового неоднозначного зникнення М. Капуляка дорогою додому 19 травня з того сумнозвісного "їжачка" (СМ, 2.06.2000.). Словник жарґонної лексики української мови
  3. їжачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до їжак 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. їжачок — ЙО́РЖИК (чуб на голові, що стирчить догори), ЇЖА́К розм., ЇЖАЧО́К розм. Це був кволий на вигляд дідок з сивим йоржиком на голові і довгими вусами (С. Словник синонімів української мови
  5. їжачок — Їжачо́к, -чка́, -чко́ві; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. їжачок — ЇЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до їжа́к 1-3. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його (Коп., Як вони.., 1961, 186); Але Калитка не квапився говорити. Словник української мови в 11 томах