їжачок

ЇЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до їжа́к 1-3.

Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його (Коп., Як вони.., 1961, 186);

Але Калитка не квапився говорити. Нащось погладив долонею їжачка на голові, од чого той наїжачився іще більше (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 279);

— Ваша робота?— прохрипів він, виставляючи.. свою квадратну, стрижену їжачком голову (Гончар, Таврія.., 1957, 389);

*У порівн. Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (Коцюб., II, 1955, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їжачок — [йіжачок] -чка, м. (на) -чку/-чков'і, мн. -чки, -чк'іy Орфоепічний словник української мови
  2. їжачок — їжачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. їжачок — (-чка) ч.; мол. Пестл. до їжак. <...> досі професійні оперативники не вийшли на сліди цього раптового неоднозначного зникнення М. Капуляка дорогою додому 19 травня з того сумнозвісного "їжачка" (СМ, 2.06.2000.). Словник жарґонної лексики української мови
  4. їжачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до їжак 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. їжачок — ЙО́РЖИК (чуб на голові, що стирчить догори), ЇЖА́К розм., ЇЖАЧО́К розм. Це був кволий на вигляд дідок з сивим йоржиком на голові і довгими вусами (С. Словник синонімів української мови
  6. їжачок — Їжачо́к, -чка́, -чко́ві; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)