їжачиха
ЇЖАЧИ́ХА, и, жін. Самка їжака.
Ввечері до намету приходили по-дитячому довірливі маленькі їжачки в супроводі обережних їжачих (Літературна Україна, 29.IX 1967, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- їжачиха — їжачи́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- їжачиха — -и, ж. Самка їжака. Великий тлумачний словник сучасної мови
- їжачиха — Їжачи́ха, -хи, -сі; -чи́хи, -чи́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- їжачиха — Їжачиха, -хи ж. Ежъ-самка. Лубен. у. Словник української мови Грінченка