1. Фразеологічний словник української мови

Гнат

Гнат безп’я́тий, евф. Біс, чорт; нечиста сила. (Савка:) Я вам, куме, признаюсь, що сам ходив під Івана Купайла, як мені казано, на роздоріжжя… Повірте, звав, нехай Бог простить, Гната безп’ятого! Так що ж — не вийшов, тільки налякав (І. Карпенко-Карий). Гнат-безп’я́тко. — Ой, мовчи, старий гріховоднику. Чого навчаєш дитину проти Святої неділі? — докірливо говорить бабуся, яка ніколи чорта не назве своїм ім’ям, а тільки — Гнатом-безп’ятком або тим, хто в греблі сидить (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гнат — Гнат, Ігнат, Ігнатій лат.; igneus — вогненний, Гнатки, гнатись. Гнатик, Гнатонько, Гнаточко; іГнатко, ітнатечко, іГнась, ІГНАїПКО; Начко. Гнат перейшов греблю і подавсь у вуличку (М. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Гнат — Гнат іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови