атакувати

атакува́ти в лоб (в ло́ба). 1. Навально наступати на ворога. Командувач видає наказа до негайного виконання: атакувати в лоб Турецький вал (Ю. Яновський). 2. Відверто, прямолінійно говорити, запитувати про що-небудь. Учні обступили директора, розпитували його, хто ж буде у них в гостях, а потім атакували в лоб — коли нарешті буде той вечір, адже стільки готувалися! (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атакувати — АТАКУВА́ТИ (навально наступати на ворога), ШТУРМУВА́ТИ (рішуче наступати на фортецю, укріплення, опорний пункт). — Док.: атакува́ти. Застава дістала наказ приєднатись до сотні стрільців, що мусила ще вночі атакувати з флангу ворога над річкою (М. Словник синонімів української мови
  2. атакувати — АТАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. Стрімко наступати на ворога. Перший батальйон залишався на місці, щоб атакувати перевал з фронту (О. Словник української мови у 20 томах
  3. атакувати — Атакува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. атакувати — Навальне наступати <�наскакувати, нападати, штурмувати>, навалюватися; (питаннями) засипати, приголомшувати; док. ЗААТАКУВАТИ, (ворога) вдарити <�розпочати атаку> на. Словник синонімів Караванського
  5. атакувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Навально наступати на ворога. 2》 перен. Спрямовувати свої дії проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. атакувати — атакува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. атакувати — Атако́вувати, -вую, -єш сов. в. атакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Атаковывать, атаковать, нападать. Нас і кошового і всю славну Січ атакував. Скальковск. Словник української мови Грінченка
  8. атакувати — (наступати на ворога) штурмувати. Словник синонімів Полюги
  9. атакувати — Нападати, напасти, понападати, наступати, наступити, понаступати, див. штурмувати Словник чужослів Павло Штепа
  10. атакувати — АТАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Навально наступати на ворога. Підполковник Давидов, діючи в тилу французів, атакував і розбив охорону транспорту з набоями гарматними (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах