атмосфера

атмосфе́ра згу́щується над ким, навколо кого. Чиєсь становище погіршується, стає важчим. Невже він не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватися (І. Вільде); Під зиму його перебування в родині погіршилося, атмосфера, він відчув, згущується, треба щось робити: або іти вчитися, або влаштовуватися на якусь роботу, але він вирішив тікати до Ганни (З газети).

атмосфе́ра розжа́рюється (розжа́рилася). Створюється важке становище, яке потребує напруження сил, енергії. За ніч атмосфера в домі Пугала ще більше розжарилася (П. Панч); Атмосфера розжарилася до крайньої межі. Якщо їх, хлопців, не зупинити, не заспокоїти, стане непоправне — вони вб’ють один одного! (З газети).

атмосфе́ра розряди́лася. Становище змінилося на краще; зникло напруження. Він почав усіх смішити, передразнюючи Гамкала. Атмосфера розрядилася, всі від душі реготали, а потім стали пити чай, який привезла Катерина (З журналу).

розряди́ти атмосфе́ру. Зняти або послабити напруження в певній ситуації; змінити становище на краще. Сев зрозумів, що треба розрядити атмосферу. Він голосно засміявся, дістав з коробки два сірники, зломив у одного сірку і махнув рукою в повітрі.— Тепер тягніть,— звернувся він до Тайок (Ю. Яновський); Сварливу, затхлу атмосферу першою розрядила моя добренька рідненька матуся (О. Ковінька).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атмосфера — Повітря; (найвіддаленіша від землі) стратосфера; У ФР. небеса, небесна сфера; (взаємин) умови, обставині сов. обстановка; (ворожа) довкілля. Словник синонімів Караванського
  2. атмосфера — -и, ж. і тільки одн., фіз. 1》 Газувата оболонка Землі та деяких інших планет. 2》 тільки одн. Повітря. 3》 тільки одн., чого, перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом, родиною і т. ін. 4》 фіз., тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. атмосфера — ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Словник синонімів української мови
  4. атмосфера — атмосфе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. атмосфера — АТМОСФЕ́РА, и, ж. 1. тільки одн. Газоподібна оболонка Землі та деяких інших планет. Атмосфера Марса не містить озону, який у земній атмосфері поглинає небезпечне для життя ультрафіолетове випромінювання (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. атмосфера — Атмосфе́ра, -ри, -рі; -фе́ри, -фе́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. атмосфера — АТМОСФЕ́РА, и, ж. 1. тільки одн., фіз. Газоподібна оболонка Землі і деяких інших планет. У верхніх шарах атмосфери повітря дуже розріджене (Фізика, II, 1957, 27); Атмосфера Марса не містить озону... Словник української мови в 11 томах
  8. атмосфера — Повітря Словник чужослів Павло Штепа
  9. атмосфера — атмосфе́ра (від грец. άτμός – пара і сфера) 1. Газоподібна оболонка Землі та інших планет. 2. Одиниця тиску. 3. Переносно – настрій навколишніх людей, обстановка (напр., трудова А., товариська атмосфера). Словник іншомовних слів Мельничука