1. Словник української мови у 20 томах

атмосфера

АТМОСФЕ́РА, и, ж.

1. тільки одн. Газоподібна оболонка Землі та деяких інших планет.

Атмосфера Марса не містить озону, який у земній атмосфері поглинає небезпечне для життя ультрафіолетове випромінювання (з наук.-попул. літ.);

У верхніх шарах атмосфери повітря дуже розріджене (з навч. літ.).

2. тільки одн. Повітря.

Він приніс з собою в душну і сперту атмосферу зачиненої хати вогкість і свіжість літнього дощу (М. Коцюбинський).

3. тільки одн., чого, перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом, родиною і т. ін.

Як у дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (М. Коцюбинський);

В школі відчувалася та атмосфера хвилюючої урочистості, в якій розпочався перший день екзаменів (О. Донченко).

4. фіз. Одиниця вимірювання тиску, яка дорівнює тискові ртутного стовпчика заввишки 760 мм, або 1,033 кг/см².

Дівчина подивилася на манометр і спустила пару аж до двох атмосфер (О. Донченко);

Тиск у кабіні корабля “Восток-2” дорівнював одній атмосфері (з газ.).

△ Циркуля́ція атмосфе́ри див. циркуля́ція.

◇ (1) Атмосфе́ра розжа́рюється / розжа́рилася – створюється важке становище, яке потребує напруження сил, енергії.

За ніч атмосфера в домі Пугала ще більше розжарилася (П. Панч);

Атмосфера розжарилася до крайньої межі. Якщо хлопців не зупинити, не заспокоїти, зчиниться велика бійка! (з газ.);

(2) Атмосфе́ра розряди́лася – становище змінилося на краще; зникло напруження.

Він почав усіх смішити, передражнюючи Гамкала. Атмосфера розрядилася, всі від душі реготали, а потім стали пити чай, який привезла Катерина (із журн.);

(3) Згу́щується (згуща́ється) / згусти́лася атмосфе́ра (ніч) <�Згусти́лися ті́ні> над ким, навколо кого і без дод. – чиє-небудь становище погіршується, наближається щось неприємне, тяжке.

Невже ж він не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватись і що саме від нього повинно прийти розрядження цієї атмосфери? (Ірина Вільде);

Над руським народом згущалася довга ніч монголо-татарського панування (із журн.);

Знаючи про тіні, які згустились над ним, – він не сказав їй до кінця лікарської підозри, але не зміг стриматися, сказав достатньо, щоб вона занепокоїлась (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атмосфера — атмосфе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. атмосфера — Повітря; (найвіддаленіша від землі) стратосфера; У ФР. небеса, небесна сфера; (взаємин) умови, обставині сов. обстановка; (ворожа) довкілля. Словник синонімів Караванського
  3. атмосфера — Повітря Словник чужослів Павло Штепа
  4. атмосфера — -и, ж. і тільки одн., фіз. 1》 Газувата оболонка Землі та деяких інших планет. 2》 тільки одн. Повітря. 3》 тільки одн., чого, перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом, родиною і т. ін. 4》 фіз., тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. атмосфера — атмосфе́ра (від грец. άτμός – пара і сфера) 1. Газоподібна оболонка Землі та інших планет. 2. Одиниця тиску. 3. Переносно – настрій навколишніх людей, обстановка (напр., трудова А., товариська атмосфера). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. атмосфера — атмосфе́ра згу́щується над ким, навколо кого. Чиєсь становище погіршується, стає важчим. Невже він не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватися (І. Фразеологічний словник української мови
  7. атмосфера — ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Словник синонімів української мови
  8. атмосфера — Атмосфе́ра, -ри, -рі; -фе́ри, -фе́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. атмосфера — АТМОСФЕ́РА, и, ж. 1. тільки одн., фіз. Газоподібна оболонка Землі і деяких інших планет. У верхніх шарах атмосфери повітря дуже розріджене (Фізика, II, 1957, 27); Атмосфера Марса не містить озону... Словник української мови в 11 томах