атмосфера

атмосфе́ра

-и, ж. і тільки одн., фіз.

1》 Газувата оболонка Землі та деяких інших планет.

2》 тільки одн. Повітря.

3》 тільки одн., чого, перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом, родиною і т. ін.

4》 фіз., тех. Одиниця вимірювання тиску, яка дорівнює тискові ртутного стовпа заввишки 760 мм, або приблизно 10 м водяного стовпа, 1 бар, 1013,25 гПа.

Технічна атмосфера — позасистемна одиниця тиску, яка дорівнює тискові, що викликається силою 1 кгс, яка рівномірна розподілена по нормальній до неї поверхні площею 1 кв. см.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атмосфера — атмосфе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. атмосфера — Повітря; (найвіддаленіша від землі) стратосфера; У ФР. небеса, небесна сфера; (взаємин) умови, обставині сов. обстановка; (ворожа) довкілля. Словник синонімів Караванського
  3. атмосфера — Повітря Словник чужослів Павло Штепа
  4. атмосфера — АТМОСФЕ́РА, и, ж. 1. тільки одн. Газоподібна оболонка Землі та деяких інших планет. Атмосфера Марса не містить озону, який у земній атмосфері поглинає небезпечне для життя ультрафіолетове випромінювання (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. атмосфера — атмосфе́ра (від грец. άτμός – пара і сфера) 1. Газоподібна оболонка Землі та інших планет. 2. Одиниця тиску. 3. Переносно – настрій навколишніх людей, обстановка (напр., трудова А., товариська атмосфера). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. атмосфера — атмосфе́ра згу́щується над ким, навколо кого. Чиєсь становище погіршується, стає важчим. Невже він не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватися (І. Фразеологічний словник української мови
  7. атмосфера — ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Словник синонімів української мови
  8. атмосфера — Атмосфе́ра, -ри, -рі; -фе́ри, -фе́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. атмосфера — АТМОСФЕ́РА, и, ж. 1. тільки одн., фіз. Газоподібна оболонка Землі і деяких інших планет. У верхніх шарах атмосфери повітря дуже розріджене (Фізика, II, 1957, 27); Атмосфера Марса не містить озону... Словник української мови в 11 томах