1. Словник української мови в 11 томах

атмосфера

АТМОСФЕ́РА, и, ж.

1. тільки одн., фіз. Газоподібна оболонка Землі і деяких інших планет.

У верхніх шарах атмосфери повітря дуже розріджене (Фізика, II, 1957, 27);

Атмосфера Марса не містить озону, який у земній атмосфері поглинав небезпечне для життя ультрафіолетове випромінювання (Наука.., 12, 1962, 25).

2. тільки одн. Повітря.

Він приніс з собою в душну і сперту атмосферу зачиненої хати вогкість і свіжість літнього дощу (Коцюб., І, 1955, 316).

3. тільки одн., чого, перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом, родиною і т. ін.

Як у дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (Коцюб., III, 1956, 286);

В школі відчувалася та атмосфера хвилюючої урочистості, в якій розпочався перший день екзаменів (Донч., V, 1957, 542).

4. фіз., техн. Одиниця вимірювання тиску, яка дорівнює тискові ртутного стовпа заввишки 760 мм, або 1,033 кг/см².

Дівчина подивилася на манометр і спустила пару аж до двох атмосфер (Донч., III, 1956, 431);

Тиск у кабіні корабля ["Восток-2"] дорівнював одній атмосфері (Рад. Укр., 12.VIII 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атмосфера — атмосфе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. атмосфера — Повітря; (найвіддаленіша від землі) стратосфера; У ФР. небеса, небесна сфера; (взаємин) умови, обставині сов. обстановка; (ворожа) довкілля. Словник синонімів Караванського
  3. атмосфера — Повітря Словник чужослів Павло Штепа
  4. атмосфера — -и, ж. і тільки одн., фіз. 1》 Газувата оболонка Землі та деяких інших планет. 2》 тільки одн. Повітря. 3》 тільки одн., чого, перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом, родиною і т. ін. 4》 фіз., тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. атмосфера — АТМОСФЕ́РА, и, ж. 1. тільки одн. Газоподібна оболонка Землі та деяких інших планет. Атмосфера Марса не містить озону, який у земній атмосфері поглинає небезпечне для життя ультрафіолетове випромінювання (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. атмосфера — атмосфе́ра (від грец. άτμός – пара і сфера) 1. Газоподібна оболонка Землі та інших планет. 2. Одиниця тиску. 3. Переносно – настрій навколишніх людей, обстановка (напр., трудова А., товариська атмосфера). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. атмосфера — атмосфе́ра згу́щується над ким, навколо кого. Чиєсь становище погіршується, стає важчим. Невже він не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватися (І. Фразеологічний словник української мови
  8. атмосфера — ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Словник синонімів української мови
  9. атмосфера — Атмосфе́ра, -ри, -рі; -фе́ри, -фе́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)