баранячий
зігну́ти (скрути́ти) в бара́нячий ріг кого. Примусити бути сумирним, слухняним, покірним.— А що може вдіяти Нехльода, коли ми всі згуртуємось? — Доки згуртуємось, то він тебе в баранячий ріг зігне (А. Шиян); (Бобочка:) Дама з таким характером в одну мить скрутить вас у баранячий ріг (В. Собко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баранячий — бара́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
- баранячий — [баран'ачией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
- баранячий — -а, -е. 1》 Прикм. до баран 1), 2). || Зробл. з хутра барана. || Приготовлений з баранини. 2》 Такий, як у барана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баранячий — БАРА́НЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до бара́н 1, 2. На гіллях висіли обідрані волові й баранячі туші (О. Стороженко); – Але я .. ще раз помажу тобі очі баранячим лоєм (О. Донченко); // Зробл. із шкурки барана. Словник української мови у 20 томах
- баранячий — Бара́нячий, -ча, -че; -чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- баранячий — БАРА́НЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до бара́н 1, 2. На гіллях висіли обідрані волові й баранячі туші (Стор., І, 1957, 397); — Але я.. ще раз помажу тобі очі баранячим лоєм (Донч., І, 1956, 137); // Зробл. з хутра барана. Словник української мови в 11 томах
- баранячий — Баранячий, -а, -е 1) Бараній. Баранячий смух. 2) баранячий празник. День 26-го ноября (въ этотъ день совершается случка барановъ съ овцами). Новомоск. у. Словник української мови Грінченка