барва

згу́щувати (згуща́ти) / згусти́ти фа́рби (ба́рви). Надмірно перебільшувати що-небудь. (Канцлер:) Я фарби згущую? Так ні ж! Картина в нас іще чорніш (Переклад М. Лукаша); Хлопець розповідав друзям про своє життя, не згущуючи барв (М. Зарудний); — Я навмисне згустив фарби, щоб акцентувати на головній небезпеці (І. Муратов). згу́щено фа́рби. Тритузний, відчувши, що переборщив, спробував згладити враження: — Може, в чому й згущено фарби, але ж диму без вогню не буває. Чи такі вже ми святенькі? (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барва — ба́рва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. барва — БАРВА – ФАРБА Барва. 1. Колір, забарвлення. При землі вже ніби вечір, холодна вогкість, а там, угорі, – яка симфонія світла і барв! (Ірина Вільде); Багато голосів на світі, Як барв на поверхні земній (М. Літературне слововживання
  3. барва — Колір, масть, забарвлення, (органічна) піґмент; Р. фарба; (слова) П. кольорит, відтінок, нюанс; ТЕХ. барвник. Словник синонімів Караванського
  4. барва — -и, ж. 1》 Колір, забарвлення (у 2 знач.). 2》 перен. Характер, тон, колорит, манера, відтінок викладу, виконання. || перев. мн. Виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва. 3》 рідко. Те саме, що фарба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. барва — БА́РВА, и, ж. 1. Колір, забарвлення (у 2 знач.). В глибині затоки долі кам'яною стіною ревів водопад, мов живий срібний стовп, граючи до сонця всіма барвами веселки (І. Словник української мови у 20 томах
  6. барва — 1) ліврея 2) див. барма Словник застарілих та маловживаних слів
  7. барва — ЗАБА́РВЛЕННЯ (специфічна, своєрідна риса чого-небудь), ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, БА́РВА перев. мн., ОБА́РВЛЕННЯ, КОЛОРИ́Т, ТОН, ОКРА́СКА розм. Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням, щоб не так уразити (А. Словник синонімів української мови
  8. барва — Ба́рва, ба́рви; ба́рви, барв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. барва — БА́РВА, и, ж. 1. Колір, забарвлення (в 2 знач.). В глибині затоки долі кам’яною стіною ревів водопад, мов живий срібний стовп, граючи до сонця всіма барвами веселки (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. барва — Барва, -ви ж. 1) Краска, цвѣтъ. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукнѣ. Н. Вол. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Гол. І. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21. Словник української мови Грінченка