1. Фразеологічний словник української мови

безвість

ка́нути у бе́звість (у небуття́, у ві́чність). Зникнути назавжди, безповоротно. Радісно розуміти, що книжки Юрія Шовкопляса в безвість не канули (З газети); Довкола панувала могильна тиша, немов земля вся канула в небуття (В. Гжицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвість — (те, що невідоме) невідомість, у знач. ім. невідоме. Словник синонімів Полюги
  2. безвість — бе́звість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. безвість — Невідомість, як ім. невідоме; (степова) безмежжя, ок. незмірінь; мн. БЕЗВІСТІ, небуття, непам'ять, (потойбічні) засвіти. Словник синонімів Караванського
  4. безвість — -і, ж. Невідомі, незнані місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безвість — БЕ́ЗВІСТЬ, і, ж. Невідомі, незнані місця. Довго ворушились сумні думи в душі, неначе море вхопило цю безталанну людину.., несло в якусь сіру безвість (І. Нечуй-Левицький); Ну й які тепер заробітки десь у безвісті! Чи й своя земля тепер не прогодує. Словник української мови у 20 томах
  6. безвість — Бе́звість, -ти, -ті, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безвість — БЕ́ЗВІСТЬ, і, ж. Невідомі, незнані місця. І довго ворушились сумні думи в душі, неначе море вхопило цю безталанну людину.., несло в якусь сіру безвість (Н.-Лев., IV, 1956, 285); Ну й які тепер заробітки десь у безвісті! Чи й своя земля тепер не прогодує. Словник української мови в 11 томах
  8. безвість — Безвість, -ти ж. 1) Неизвѣстность. 2) Неизвѣстныя мѣста, невѣдомыя мѣста. Смерте, смерте! іди на ліса, іди на безвість, іди на море. Чуб. III. 180. Забіг у безвісти. Фр. Пр. 37. Щезни, бідо, в безвісти. Фр. Пр. 51. Знай: пропаде безвістями вся журба. Словник української мови Грінченка