бентежити

хвилюва́ти (бенте́жити, розпа́лювати, бунтува́ти і т. ін.) кров яку, у кого і без додадка. Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки. Попереду було незнайоме життя, невідомі зустрічі, пригоди, які так солодко хвилювали юнацьку кров (З газети); Весь час Михайлина перебувала під враженням тривожного сну, який бентежив кров та викликав почуття, що одразу обливало всю її істоту, жахало серце (З журналу); Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (М. Коцюбинський); Плач, злість, досада разом піднімались з душі (Мотрі), бунтували стару кров (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бентежити — (ставити когось в незручне становище) збентежувати, шокувати, конфузити. Словник синонімів Полюги
  2. бентежити — бенте́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бентежити — -жу, -жиш, недок., перех. 1》 Викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. 2》 Викликати стан замішання, зніяковілості в кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бентежити — БЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що. 1. Виклика́ти хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку порива? (Леся Українка); Я гадав: коли він хворий, пощо [навіщо] його бентежити гадками (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. бентежити — БЕНТЕ́ЖИТИ (викликати стан замішання, зніяковілості, ставити в незручне становище), ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, КОНФУ́ЗИТИ розм.; ШОКУВА́ТИ (викликати неприємне почуття недотриманням загальноприйнятих норм поведінки). — Док.: збенте́жити, сконфу́зити, шокува́ти. Словник синонімів української мови
  6. бентежити — Бенте́жити, -те́жу, -те́жиш, -те́жать; бенте́ж, бенте́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бентежити — БЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Виклика́ти хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку пориви? (Л. Укр., І, 1951, 135); На фронт, на фронт!.. Словник української мови в 11 томах
  8. бентежити — Бентежити, -жу, -жиш гл. 1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку. 2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. Грин. І. 193. І нас новий бентежить Наливай. К. ПС. 31. Словник української мови Грінченка