1. Фразеологічний словник української мови

бичок

ка́зка про бі́лого (соло́м’яного, рябо́го) бичка́. Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові. ..Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Слісаренко); Скільки можна отак зустріти ерудитів, краснословів, дотепників, тонких натур, вільнодумців! Але з переважної більшості добра того стачає лиш на один раз. Це мовби вивіска, за якою нічого нема. Казка про солом’яного бичка (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бичок — бичо́к 1 іменник чоловічого роду, істота бик бичо́к 2 іменник чоловічого роду недопалок бичо́к 3 іменник чоловічого роду лежак на горищі бичо́к 4 іменник чоловічого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
  2. бичок — I -чка, ч. 1》 Зменш. до бик I. 2》 розм. Недопалок цигарки. 3》 діал. Лежак на горищі для виходу диму. II див. бички. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бичок — БИЧО́К¹, чка́, ч. Зменш. до бик¹. Гості скінчили кабана, з'їли половину бичка (І. Нечуй-Левицький); Козаки розкладали вогнища, білували бичків та телят (О. Словник української мови у 20 томах
  4. бичок — Чка, ч. Недопалок. Мартофляк знайшов у ній досить тлустого бичка і закурив (Ю. Андрухович). Виймаєш із лічильника мідних жучків / долучаєш до списку ще кілька бичків / і невагомий попіл збивши на льоту / бай батьківщино говориш у пустоту (С. Жадан). Словник сучасного українського сленгу
  5. бичок — (-чка) ч. 1. крим. Угодований в'язень, учасник втечі, призначений для канібалізму. БСРЖ, 85; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 146. 2. жрм, мол. Недопалок. — Не сміти в салоні. Підніми бичок і викинь його за вікно (А. Словник жарґонної лексики української мови
  6. бичок — див. палиця; теля; цигарка Словник синонімів Вусика
  7. бичок — НЕДО́КУРОК (залишок недокуреної цигарки), НЕДО́ПАЛОК, БИЧО́К розм. Коли вже недокурок почав припікати пальці, сердито відкинув його (М. Томчаній); Короп палив одну за одною цигарки і втикав недопалки у сніг (П. Автомонов); Пихтять цигарки. Словник синонімів української мови
  8. бичок — Бичо́к, -чка́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бичок — БИЧО́К¹, чка́, ч. 1. Зменш. до бик¹. Гості скінчили кабани, з’їли, половини бичка (Н.-Лев., III, 1956, 79); Козаки, розкладали, вогнища, білували бичків та телят (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 399); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  10. бичок — Бичок, -чка м. 1) ум. отъ бик. Бичок-третячок. Волъ трехлѣтокъ. Чуб. ІІІ. 346. 2) Рыба: а) = бабець. Вх. Пч. ІІ. 19. б) Gobius. Браун. 27. 3) Печной боровъ? Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, з бичком. Г. Барв. 424. Словник української мови Грінченка