1. Фразеологічний словник української мови

благословити

(ле́две (ще ті́льки)) благословля́ло / благослови́ло на світ, безос. Розвиднюється. Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її (Марію), ще тільки благословляло на світ; а коли з-за обрію витикалося сонце, воно заставало її вже в полі (Д. Бедзик); Ось і сьогодні схопився (Твердохліб), ледве на світ благословило. Дні весняні гарячі, сівба тільки-но почалася, тут не до сну (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благословити — благослови́ти 1 дієслово доконаного виду благослови́ти 2 дієслово недоконаного виду те ж, що благословляти рідко Орфографічний словник української мови
  2. благословити — І БЛАГОСЛОВЛЯТИ давати благословення; (в дорогу) накладати хрест, хрестити; (на священство) висвячувати, (на що) схвалювати <�дозволяти, акцептувати, санкціонувати <�що; (Господа) хвалити, славити, уславляти, прославляти, вихваляти; (дітьми) наділяти, не обходити. Словник синонімів Караванського
  3. благословити — див. благословляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благословити — БЛАГОСЛОВИ́ТИ див. благословля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. благословити — див. дякувати; славити Словник синонімів Вусика
  6. благословити — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. благословити — БЛАГОСЛОВИ́ТИ див. благословля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. благословити — Благословити, -ся см. благословляти, -ся. Словник української мови Грінченка