1. Фразеологічний словник української мови

боковий

на бокову́. Лягати спати. (Шкорупський:) У мене наймудріший звичай: як тілько (тільки) гості скінчили обід, гукну на слуг, щоб гостям зараз коней подавали, а сам на бокову (М. Кропивницький); — Ну що ж — пора на бокову,— підводиться Штукаренко (С. Голованівський). на бокове́ньку. Потім і господарі почали позіхати — їм теж було пора на боковеньку (Л. Дмитерко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боковий — бокови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. боковий — -а, -е. Який міститься збоку; спрямований убік; бічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боковий — БОКОВИ́Й, а́, е́. Який міститься збоку або спрямований убік. Хто смирніший.., боковою улицею обійде (Панас Мирний); Іван .. повернув на бокову доріжку (І. Франко); З бокової кишені [видно] кінчик рожевої хустки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. боковий — БІЧНИ́Й (який міститься збоку або спрямований убік); БОКОВИ́Й. Павло Михайлович дістав з бічної кишені піджака кілька сторінок з учнівського зошита (Ю. Мартич); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата (М. Словник синонімів української мови
  5. боковий — Бокови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. боковий — БОКОВИ́Й, а́, е́. Який міститься збоку; спрямований убік; бічний. Хто смирніший.., боковою улицею обійде (Мирний, IV, 1955, 352); Іван.. повернув на бокову доріжку (Фр., III, 1950, 172); З бокової кишені [видно] кінчик рожевої хустки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. боковий — Боковий, -а, -е 1) Боковой. Бокові двері. Левиц. І. 231. боковий вітер. Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна. Мнж. 148. 2) Сторонній. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають. Н. Вол. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. Словник української мови Грінченка