боком

ви́лізти (ви́йти) / вила́зити (виліза́ти, вихо́дити) бо́ком кому і без додатка. Погано кінчитися, мати погані наслідки для кого-небудь. Ну, й поділився я своєю прикрістю з колегами-водіями на робітничих зборах. Що й вилізло мені боком: Коровін звільнив мене з роботи (З журналу); — А про те ваше хазяйнування я знаю. Знаю... Воно тобі ще боком вилізе (О. Копиленко); А ти згадай криваве дишло, Яке фашистам боком вийшло! Яке хребет їм перебило (В. Іванович); Ті витівки (бувало... ненароком...) Вилазили, скажу брутально, боком (М. Рильський); Вся наша фальш, вся тупість, .. увесь наш псевдодемократизм, перемішаний з сатрапством,— все вилізає боком і котить на нас (О. Довженко); // Не піти на користь, не приносити користі. Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе! (Укр.. присл..); Чуже добро боком вилізе (Укр. поети-романтики..); // Не проходити даремно, бути причиною покарання за щось. (Домаха:) Звичайне, ви на гроші пожаднились (поласились), отож і підлестились укупі з своєю дочкою! Та скажіть ви своїй прекрасній панночці, що їй ті гроші й худоба боком вилізуть! (Олена Пчілка); Це їм (панам) так не минеться, чужа кривда вилізе боком (М. Коцюбинський). лі́зти (полі́зти) бо́ком. Недаром тобі людська праця боком лізе (Укр.. присл..); А Біда й відповідає: — Получилась єрунда (дурниця), Що схопила ненароком, Те мені полізло боком (С. Воскрекасенко).

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) на кого—що і без додатка. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру, відразу у ставленні до когось, чогось. Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний); — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах); Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко); — Най би тато не фундулився (не сердився) на Григорія, а то все на нього боком дивився.., а той і розгубився (О. Кобилянська). погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити (до хати) цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

під бо́ком. Дуже близько, зовсім поруч від когось—чогось. — Цього ти не кажи мені, Катре… Під боком люди (С. Васильченко); — Ось Буковина під боком, а відти приїздять до міста на ярмарок попи такі бородаті, аж ну! (Л. Мартович); Печатку Петро Іванович беріг більше, ніж власне життя. А тут фронт. А тут німці під боком. А тут можуть .. узяти в полон. Обшукають і знайдуть печатку. Доказуй потім, що її не добровільно фашистам оддав (А. Дімаров); — Хто живе там під боком у заводу, той білого снігу не бачить, — гомонить дядько Ягор (О. Гончар).

ско́ком чи бо́ком; то ско́ком, то бо́ком. По-різному, різними способами. Якось скоком чи боком до нашої творчості знову почала притулятись безконфліктність чи дрібноконфліктність (З газети). то бо́ком, то ско́ком. — Як поживаєш? — А так собі — то боком, то скоком (Укр.. присл..).

то сим, то тим бо́ком. Як-небудь, якось. — То сим, то тим боком зиму перебудемо. Аби через зиму, а там, як люди кажуть, вовка самі ноги годують! — казали одрадяни (Панас Мирний).

хоч одни́м бо́ком, зі сл. підійти́, набли́зитися і т. ін. Трохи, найменшою мірою, якимсь чином. Щоб наблизитись хоч одним боком до того вимріяного соціалізму, зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню (Ірина Вільде).