бум

ні бум-бу́м, ірон. 1. перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т. ін. Зовсім нічого. “Ти хоч трошки по-нашому кумекаєш чи зовсім ні бум-бум?” (Григорій Тютюнник). 2. Нічого не розуміти, не знати, не розбиратися в чомусь. — А старий ваш — як? Він же, по-моєму, в автоматиці ні бум-бум? (І. Муратов).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бум — бум 1 іменник чоловічого роду спортивний прилад бум 2 іменник чоловічого роду штучне пожвавлення на біржі; сенсація бум 3 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бум — I -а. Гімнастичний прилад у вигляді бруса на стійках: вправи на бумі. II -у. Штучне пожвавлення на біржі; сенсація: біржовий бум, нафтовий бум. Літературне слововживання
  3. бум — I виг. Уживається як наслідування звуку від пострілу, удару дзвона, барабана і т. ін. Ні бум-бум не знати — зовсім не розумітися на чомусь. II -у, ч. 1》 Різке короткочасне зростання попиту на які-небудь товари, акції і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бум — (торгов.) побільша, пожвава, див. рекляма Словник чужослів Павло Штепа
  5. бум — БУМ¹, БУМ-БУ́М, виг. 1. Звуконаслідування, що відтворює звук від пострілу, удару дзвона, барабана і т. ін. Глухо і спроквола загув на нижній палубі барабан – бум-бум, бум-бум! (В. Малик); Матвій означив одразу, що стріляють “з орудій”. Бум! Бум! Бум! (У. Словник української мови у 20 томах
  6. бум — (англ. bооm) 1. спекулятивне короткотермінове піднесення промисловості й торгівлі. Супроводжується підвищенням цін на товари і курси акцій. 2. у переносному значенні – штучно створюване надмірне пожвавлення навколо будь-якого заходу, події, діяча тощо. Економічний словник
  7. бум — I (англ. boom) 1. Спекулятивне, короткочасне піднесення капіталістичної промисловості й торгівлі. 2. Переносно – надмірне, необгрунтоване (штучно створюване) пожвавлення навколо будь-якого заходу, події, діяча; галас, сенсація. II (швед. bom – брус) гімнастичний снаряд. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. бум — Означення дуже доброї економічної кон'юнктури. Універсальний словник-енциклопедія
  9. бум — АЖІОТА́Ж (велике збудження, хвилювання навколо якої-небудь справи, питання), ГАРЯ́ЧКА розм., ЛИХОМА́НКА розм.; БУМ (штучне пожвавлення на біржі з метою підвищення грошового курсу). Словник синонімів української мови
  10. бум — БУМ¹, виг. Уживається як наслідування звуку від пострілу, удару дзвона, барабана і т. ін. ◊ Ні бум-бу́м [не зна́ти (не розумі́ти і т. ін.)] —зовсім не розумітися на чомусь. — А старий ваш — як? Він же,по-моєму, в автоматиці ні бум-бум? (Мур. Словник української мови в 11 томах
  11. бум — рос. бум (англ. boom) — 1. Штучне короткочасне піднесення у промисловості, торгівлі та інших сферах господарства, яке характеризується стрибкоподібним, нерегульованим підвищенням біржових цін на товари та курсу (котирування) цінних паперів... Eкономічна енциклопедія