1. Фразеологічний словник української мови

бухан

дава́ти / да́ти стусані́в (бухані́в, штовхані́в) кому і без додатка. Бити, боляче штовхаючи кого-небудь. Прожогом вискочили козаки..; хто рубав, хто стріляв, а хто просто давав добрих стусанів у печінки (О. Стороженко); На вулиці хлопцеві дали буханів і прогнали геть (З усн. мови); Бурчисько й Скубло підвели бідолаху. Під бік штурханів йому трохи дали (Л. Первомайський). дава́ти / да́ти стусана́. Він цілу ніч лаяв жінку, а коли лайка не допомагала, давав доброго стусана на додачу (П. Колесник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухан — буха́н іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бухан — Буханець, хлібина, хліб, паляниця, буханчик; П. стусан, штовхан, штурхан. Словник синонімів Караванського
  3. бухан — -а, ч., розм. 1》 Пшенична або гречана хлібина; взагалі одна хлібина. 2》 Стусан, штовхан, штурхан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бухан — БУХА́Н, а́, ч., розм. 1. Пшенична або гречана хлібина; взагалі одна хлібина. Очевидно, всі побували в селі за гайком: про це свідчив бухан хліба, цибуля (В. Еллан-Блакитний). 2. Короткий різкий удар по кому-небудь; стусан, штовхан, штурхан. Словник української мови у 20 томах
  5. бухан — див. хліб Словник синонімів Вусика
  6. бухан — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм. Словник синонімів української мови
  7. бухан — Буха́н, -на́; бухани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бухан — БУХА́Н, а́, ч., розм. 1. Пшенична або гречана хлібина; взагалі одна хлібина. Очевидно, всі побували в селі за гайком: про це свідчив бухан хліба, цибуля (Еллан, II, 1958, 26). 2. Стусан, штовхан, штурхан. Словник української мови в 11 томах