бути

був та загу́в (попли́в). Зник, не стало когось, чогось. — О, між ними (запорожцями) єсть добрі лицарі! — каже Сомко.— Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі (П. Куліш); Та й хвацька ж то колись була Козацька мати (Січ)!.. Еге! була та поплила (П. Гулак-Артемовський); — Та в тебе і кишені чортма.— Еге! була та попливла… у штанях зосталась (З. Мороз); // Перестав жити, існувати. “Да, молодиця, був такий Гармаш. Був та загув. Поминай, як звали. Помер тиждень тому” (А. Головко); // Не змогти здійснитися (про задум, мрію і т. ін.). Була (в Заруби) мрія погуляти глибокими снігами, з рушничкою за плечима. Була та загула (В. Кучер); // Минув, пройшов. Одумався гуляка, вийшов з хати. Туди-сюди — було та загуло… Купець заметушивсь… “Рятуйте!” — став кричати (Л. Глібов); — Що там старе згадувать! Було та спливло… (І. Рябокляч).

бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди з кого. Хтось виросте порядним, гідним і т. ін., досягне певного становища в суспільстві. З нього вже не будуть люди (Укр.. присл..); — Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись (С. Васильченко); — Та нічого, обітреться — люди з нього будуть (О. Сизоненко); —Дивись, із тебе ще й люди вийдуть (П. Панч); — Ну, вже гаразд… Може, з мене й справді вийдуть люди… (П. Загребельний); — Дружба, брате, велике діло… А як же інакше? Вся рота хоче, щоб із тебе люди були (О. Гончар). ви́йде люди́на. З його вийде людина (Сл. Б. Грінченка); — Треба ж, голубко,— каже стара,— її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге (інше), то й вийде з неї людина (Марко Вовчок). лю́ди буваю́ть. — З цього будуть люди. З таких завжди люди бувають (І. Сенченко).

будь ла́ска. 1. Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін; прошу́. — Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? — зупинив її Підіпригора (М. Стельмах); — Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка! — І вже букетик у моїх руках (Л. Дмитерко); — Ластівка своїх малят .. доглядає, поки крила їм відростуть, а коли крила є, тоді, будь ласка: дарую вам небо, дарую вам простір (О. Гончар); — Якщо ви хочете йти зі мною,— будь ласка (Григорій Тютюнник). 2. Усталена форма вираження згоди, чемної відповіді на слова вдячності і т. ін.; про́шу. (Співбесідник (до Карташова):) Киньмо цю розмову. (Карташов:) Будь ласка (О. Довженко); — Трусити, так усіх трусити, підряд.— О, будь ласка! (А. Головко); — Облиште ваші жарти.— Будь ласка (Василь Шевчук).

будь ласка́вий (рідше ласка́в). Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін.; прошу. Він до друга Рогози: — Будь ласкавий, підвези! (С. Олійник); Ой ти, милий, чорнобривий, та будь же ти ласкав: Та не стреляй (стріляй) моїх утят, як полетять на став (П. Чубинський); — То встань, будь ласкав, пане свату (І. Котляревський); — Допишеш, пришли мені, ласкав будь (Василь Шевчук); — Скажіть Василині, будьте ласкаві, нехай вона вертається додому (І. Нечуй-Левицький); — Пустіть, будьте ласкаві (Т. Шевченко).

будь-яко́ю ціно́ю. Незважаючи ні на що, яким завгодно способом, за всіляких умов, обставин. Доки плацдарм не буде знищено — армія його (Врангеля) буде зв’язана, скута.. Знищити! Знищити негайно, будь-якою ціною! (О. Гончар); Поклали визволити їх (товаришів) будь-якою ціною (М. Олійник).

була́ не була́. Уживається для вираження рішучості при ризикованих діях (перев. після певного сумніву або вагання). Смагляве лице змигнуло йому назустріч, .. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була! (О. Гончар).

голова́ є у кого і без додатка. Хто-небудь розумно, розсудливо міркує. — Каєшся тепер, плачеш. А раніше що думала, а раніше голова була? (Панас Мирний).

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми (в’язні) знали, що фашисти тримали нас тут (у тюрмі) як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький).

є де розверну́тися. Вільно, просторо, розлого. Будинок вийшов красивий, добротний. Дві кімнати, веранда, кухня, є де розвернутися (З журналу).

є де розгорну́тися. Наявні відповідні умови для якої-небудь діяльності. Клуб абиякий, зате є де розгорнутися (В. Логвиненко). ні́де розгорну́тися. — Тісно нам стало в ланках. Ніде розгорнутися на тій землі, що для ланки відміряно (В. Кучер).

є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка, жарт. Хтось розумний, здібний, кмітливий і т. ін. — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах). не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них (дорослих) теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, .. не було лою під чуприною (М. Стельмах).

(є) спи́чка в но́сі у кого. Хто-небудь тямущий, кмітливий. У хлопця цього є таки спичка в носі (З усн. мови).

є ще по́рох у порохівни́цях. Ще не витрачено енергію, сили, творчі можливості і т. ін. Квасолею годують, а м’язи ще грають, значить, не так просто висмоктати з мене силу мою, є ще, думаю, порох у порохівницях (І. Муратов); Куліш примовк, нахмурився. Його щось гризло, мучило, й Тарас прийшов на поміч: — Ну, як тут, брате, є ще порох в порохівницях? (Василь Шевчук); — За господарську лінію я не боюся,— вів далі батько.— Хоч мені вже й шістдесят, а є ще порох у порохівницях (В. Минко).

за будь-здоро́в. Без будь-якої причини, підстави; ні за що. А бесіда була, видно, гарячою, бо за якийсь час Сперанський кулею вилетів звідти червоний, як рак, і тут-таки за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар).

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети); Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський). за царя́ Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому (панові), мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький ); (Іван:) Та й давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький); За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр.. присл..). за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам’ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький). за царя́ Панька́ (Тимка́, Томка́), як була́ (ста́не) земля́ тонка́. Колись, ще “за царя Панька, як була земля тонка”, приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня); За царя Тимка, як була земля тонка,— пальцем проткни — та й води напийсь (Укр.. присл..); — У Ганки й льоду на Водохреща не вициганиш… Хіба що за царя Тимка, як стане земля тонка (Є. Гуцало); За царя Томка, як земля була тонка (М. Номис).

з усіє́ї (що є, скі́льки (є) і т. ін.) мо́чі, з дієсл. Наскільки можливо; дуже сильно. Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний); Одбиває й мене хвиля І зо всеї (з усієї) мочі (Пісні та романси..); — Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ’яненко); // тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Випивали скілько (скільки) мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура).

і (та й) був таки́й. Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Шурх (Гарасько) поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник).

ко́жної хвили́ни. У будь-який момент, будь-коли або завжди; повсякчас. Тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (М. Коцюбинський). ко́жну хвили́ну. Для тебе, моя ти єдина, Те слово сумне забринить, Бринітиме кожну хвилину, Бринітиме кожную мить (Леся Українка). в уся́ку (у бу́дь-яку) хвили́ну. В усяку хвилину і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого брата (О. Гончар).

ку́ри засмію́ть кого. Хто-небудь своїми діями, вчинками і т. ін. викликає засудження, обурення, зневагу тощо. — Треба відступати геть ..— Та краще втопитися в Дністрі, ніж відступати з такою “перемогою”... Нас же кури засміють (С. Добровольський). ку́ри бу́дуть смія́тися. — Соромно, баде Петру, потурати брехням. Не раджу — кури будуть сміятися (М. Чабанівський); — Чого це ти вирядилась, як .. на Великодню неділю? — запитав. — Бо вирядилась, — відказала Василинка.. — Та можна... Тільки ж і кури сміятимуться, що з доброго дива (Є. Гуцало).

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х). 1. кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось, зважати на когось, що-небудь. (Савич:) Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський); Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс); — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко). 2. кого, що. Думати про кого-, що-небудь перед висловлюванням. — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало); Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський). ма́ється на о́ці. Подібних пам’яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев’ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу). 3. кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Я його давно маю на оці, най (нехай) і то (те) знає (І. Франко); (Чопорій:) Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький). є на о́ці. —Вже, певно, є на оці якась чорнявка? (Василь Шевчук). 4. що. Пам’ятати, не забувати, знати. Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко). 5. що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т. ін. — Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський). 6. з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба).

не во гнів будь ска́зано, ірон. Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. (Панько:) Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? (Копистка:) Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш… (М. Куліш). не во гнів се́є сло́во кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ’яненко).

скі́льки (є ) ду́ху; що (є) ду́ху, з дієсл. З максимальним напруженням; щосили. Тільки й чути, що корови скільки є духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти (Г. Квітка-Основ’яненко); Дві баби .. лаялися скільки було духу, і далеко розносилися їх міцні .. голоси (Г. Хоткевич); // Дуже швидко, з максимальною швидкістю. Біжу скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу (О. Ковінька); Тікай, що .. є духу! (І. Нечуй-Левицький); Марина що є духу біжить левадами (Г. Епік).

у чо́му (у чім, як) був. Роздягнений або вдягнений. Аж ось заторохтів на дворі візок… Я, в чім була, схопилась до його на візок. Стара мене благословляє і його (Марко Вовчок).

факт (є (лиша́ється)) фа́ктом. Незаперечна річ, безсумнівно. Кому-кому, а мені то се навіть непростимо: адже я, очевидно, на “ідеолога” не вдався, бо я не публіцист (тут уже нічого не поробиш, факт фактом!) (Леся Українка).

хто б там (то) не був. Кожний, всякий з певного ряду, середовища і т. ін. Врангелівські корпуси з’єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід, в глибину Правобережної України назустріч західним союзникам — Пілсудському, Петлюрі чи кому б там не було (О. Гончар).

що не є. Уживається для підкреслення якості, ознаки чого-небудь. Треба, щоб Степан найкращих яблук та груш дав до столу завтра. Самих що не є найкращих! (М. Рильський).

як є. Зовсім, абсолютно, повністю. — Мабуть, гречку як є витовкла? (А. Головко).

яки́й не є. Хоч і поганий; хоч який-небудь. — Буде тут, буде ділов (діла)! — покрикує Мина, поглядаючи підбадьорливо на нас, хлопчаків.— Які не є, а діждемось свого менту (моменту)! (О. Гончар). яки́й є. Аж тепер згадала Олександра Гната, згадала й свою хату. Яка є, то є, а все-таки свій куток (М. Коцюбинський).

як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

як не є, перев. з наступним протиставленням. За будь-яких умов, незважаючи ні на що. — Он посіяли дві десятини кукурудзи, роботи багато, а невістка, як не є, все-таки поміч (С. Олійник); — Як там не є, одначе я тут справді відроджуюсь,— мовила Тамара.— Цей ваш степ, Заболотний, він має дивовижну властивість повертати людині щось втрачене, напівзабуте (О. Гончар); // Враховуючи що-небудь, зважаючи на щось; все ж таки. — Виходить, Василю, тут найнявся?.. Мірошникуєш? — Ні, даю лад снастям. Як не є, а три вітряки (М. Стельмах).

як там (і) був. Ніби так і треба, звично. І перекинулась (фурія) клубочком, Кітькіть з Олімпа, як стріла; Як йшла черідка вечорочком, К Аматі шусть — як там була! (І. Котляревський).