бути

БУ́ТИ, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, яка може опускатися, рідко єсть, заст. 2 ос. одн. єси́, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була́, було́; мн. були́; майб. ч., 3 ос. одн. бу́де; наказ. сп. будь; недок.

1. Існувати.

Був собі колись-то якийсь-то маляр... (Г. Квітка-Основ'яненко);

Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється... “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться” (Т. Шевченко);

// тільки 1 ос. мн., у знач. виг. Уживається як найкоротший традиційний тост при чаркуванні.

– Будьмо! – привітався перший Проценко, беручи у руку чималу чарку з горілкою (Панас Мирний);

– Ну, будьмо, – сказав Карпо Цар, – раз ми земляки, значить – пиймо! (Ю. Яновський).

2. Уживається для позначення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось.

У Франка є прекрасна річ – лірична драма “Зів'яле листя” (М. Коцюбинський);

Була собі на всьому господарстві одна кобилка (М. Стельмах);

// безос.

Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин (О. Довженко);

// безос., розм. Уживається при наближеному визначенні кількості, ваги, віддалі і т. ін.

Розглянувшись уважно, Остап зміркував, що звідси до Кишниці, де стояв вітряк Якимів, буде верст з тридцять (М. Коцюбинський).

3. Перебувати, знаходитися де-небудь.

За Прутом була Туреччина (М. Коцюбинський);

Молодь вся була на полі, Бо якраз настали жнива (Леся Українка);

Десантні групи вже були тут, неподалік, за спинами у розвідників (О. Гончар).

4. перев. мин. або майб. ч., у кого, рідко до кого. Приходити, приїздити куди-небудь, до когось; відвідувати кого-, що-небудь.

Попрощавсь Кармель із дружиною, чули товариші, що промовив він до дружини: “Буду до тебе” (Марко Вовчок);

[Руфін:] От як? Ти був у Секста? (Леся Українка);

[Завірюха:] Дорога на Чигирин є навпростець коротка. За ніч ми будем там (Л. Дмитерко).

5. Трапитися, статися.

– Та не дуже ж то й заснула од думок та гадок, що з нею завтра буде! (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Маріє! – наблизився Свирид до неї й узяв за руку. – Скажи мені, що з тобою було? (М. Коцюбинський);

// Наставати (про час, пору року, погоду і т. ін.).

Поки, каже, доїдемо, то і день буде (Г. Квітка-Основ'яненко);

Була весна, море було спокійне і синє, небо – так само, сонце обливало помаранчеві сади по горбах (М. Коцюбинський);

// чому. Що-небудь неодмінно трапиться, настане.

Школярочка іде у перший клас. Вже скоро бути бабиному літу (Л. Дмитерко).

6. перев. мин. або майб. ч., кому, розм. Діставатися, випадати на долю кого-небудь (перев. про покарання за провину).

– Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки... (Леся Українка);

– Що буде, як то кажуть, громаді, те й бабі... (П. Козланюк);

// безос.

Було їй уже за той модний передчасний хвіст [зачіску], критикували на шкільних .. зборах (О. Гончар).

7. перев. майб. ч., безос., розм. Вистачати.

Буде з мене, поки живу, і мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози (Т. Шевченко);

Виходить тоді отаман сам з пущі і промовляє до неї: “Віддай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе – дай іншим!” (Марко Вовчок);

Запасу на три дні буде (М. Рудь).

8. за ким, розм. Перебувати у шлюбі з ким-небудь (про жінку).

– Мамо моя! – плаче [Наталя], – не губіть мене, молодої, не топіть за Гурчем. Лучче мені вмерти, як за ним бути! (Марко Вовчок).

9. тільки майб. або мин. ч., з кого, розм. Стати ким-небудь, перев. набувши певних знань, рис і т. ін.

– Віддай, – каже, – твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка (О. Стороженко);

– Не нами сказано: терпи, козаче, – отаманом будеш (А. Головко).

10. Уживається як зв'язка у складеному присудку (форма теп. ч. є, єсть часто опускається).

Чого ж тепер заплакав ти? Чого тепер тобі, старому, У цій неволі стало жаль – Що світ зав'язаний, закритий! Що сам єси тепер москаль..? (Т. Шевченко);

Не писав до Вас, бо був слабий (М. Коцюбинський);

Сценарій “Звенигори” був написаний письменником Йогансеном (О. Довженко);

// безос.

Неспокійно було в селі (М. Коцюбинський);

На Монастирській слобідці без суду, без слідства .. було розстріляно групу старих матросів та робітників (О. Гончар);

// тільки мин. ч., безос., розм. У поєднанні з інфін. уживається для підкреслення доцільності якої-небудь дії в минулому.

[Молодий хлопець:] Було їм [переможцям] про славу наших предків заспівати, щоб знали силу нашого народу! (Леся Українка).

11. тільки майб. ч. У поєднанні з інфін. уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу.

Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! – Геть думи сумні! (Леся Українка);

За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (В. Сосюра).

12. тільки мин. ч. У поєднанні з особовими формами мин. ч. дієслів уживається як допоміжне дієслово для творення давноминулого часу.

Віл щось почав був говорить, Да судді річ його .. перебили (Є. Гребінка);

Лукаш нахиляється.., знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези (Леся Українка);

Піп колись був розсердився на дідових батьків, і як у них народився хлопець, то й назвав його Македоном (І. Сенченко).

13. тільки було́, у знач. част. Уживається при дієсловах мин. ч. для вираження дії, яка почалася, але не здійснилася.

– Ви, діточки, поскучайте за братиком, – почала було мати, та голос ввірвавсь і замер (Марко Вовчок);

Хотів було гукати [Ладим] на допомогу: задубілий язик не повертається (В. Кучер).

14. тільки було́, у знач. вставн. сл. Уживається при вираженні нерегулярно повторюваної дії у знач. часом, іноді.

Було, роблю що, чи гуляю, чи Богу молюся, Усе думаю про його [нього] (Т. Шевченко);

І не доїм, і не досплю; Усе, було, тружусь, роблю (Л. Глібов).

15. тільки бу́де, безос. пред., розм. Уживається у знач. досить, годі.

Нешвидко встав старший та й каже: “Ще, може, хоче хто сказать?” “Не треба! буде! і так гоже!” (Панас Мирний);

Нарешті Чугайстер знемігся. – Буде, не можу... (М. Коцюбинський).

(1) Бу́дьте виба́чні́ (виба́чни́ми), заст. – вибачайте.

– Частуйтеся і будьте вибачними, якщо неповний лад на вдовиній бесіді буде (Леся Українка);

Несподівано господар запитав: – Будьте вибачні за цікавість: ви діток маєте? (М. Олійник);

(2) Бу́ти (бува́ти) у слу́жбі, заст. – служити за наймом.

Хто у службі не бував, той і нужди не видав (прислів'я);

[Горнов:] Доки цей дід ще не був у службі, то прозивався Ворона, а як здобув міліцієнного [міліцейського] чина [чину], так став вже прозиватись Воронов! (М. Кропивницький);

(3) Бу́ти в зби́тку – зазнавати матеріальних втрат.

– Ставай до мене в підмайстри .. В збитку не будеш, бо жодного дня не сидітимеш без роботи (З. Тулуб);

(4) Бу́ти в збо́рі – повністю, у повному складі збиратися де-небудь (про певне коло людей).

Волость уся в зборі: старшина, писар, староста, судді, соцькі (Панас Мирний);

Коли Яресько примчав на майдан, повстанське військо було вже в зборі (О. Гончар);

(5) Бу́ти в одві́ті, заст. – відповідати за кого-, що-небудь.

– Ланочку, – зітхнувши важко, вимовив він, – хай уже я один в одвіті буду... (Панас Мирний);

Сам [Мельхіседек] інколи давав про себе взнаки, запитуючи: а що ж Запорожжя?! Так наче він, зовсім уже старий чоловік, міг бути в одвіті за Січ (Г. Колісник);

(6) Бу́ти в пого́рді у кого і без дод., рідко – бути зневаженим ким-небудь.

[Річард:] Моя скульптура в погорді, мов розвінчана цариця... (Леся Українка);

(7) Бу́ти в поша́ні – шануватися, цінуватися людьми.

Освіта особливо цінувалась серед запорожців, і люди письменні тут завжди були у великій пошані (С. Добровольський);

Серед оточення чоловіка відчуває [Барбара] себе чужою. Проте, мабуть, поривається шукати щирість у цьому ж середовищі, де щирість ніколи не була в пошані (М. Малиновська);

(8) Бу́ти в прете́нзії на кого, рідко до кого – почувати або виявляти незадоволення ким-, чим-небудь; ображатися.

Пані Турковська не була в претензії на князя (Леся Українка);

Ніякий винахідник не здатен вигадати таких формулювань, які увічнено в цих протоколах. Тим-то ми певні, що читач не буде на нас в претензії, коли ми, замість недосконалого витвору власної фантазії, подамо один з цих неповторних оригіналів (І. Микитенко);

(9) Бу́ти в розбро́ді – перебувати в різних місцях, розбредатися.

[Пархім:] Взагалі ж наших товаришів зовсім мало зосталось дома, всі в розброді, а вони в селі потрібні (М. Кропивницький);

(10) Бу́ти в ужи́тку – уживатися, використовуватися, застосовуватися ким-небудь.

Борислав хвацько гуторив і грецькою, й латинською, й фрязькою, й готською мовами, що були в ужитку в тих варварських тагмах-полках імператора (І. Білик);

Постоли були в ужитку до початку XX ст. (з наук.-попул. літ.);

(11) Бу́ти за́мужем – перебувати у шлюбі (про жінку); бути одруженою.

Я тепер уже замужем. Уже і дитина є... (Панас Мирний);

Пані Бажаєва – збідніла дворянка, вдова, була замужем двічі (Леся Українка);

Борозна .. наздоганяв Нелю. Він знав, що вона була замужем, її заміжжя виявилося невдалим (Ю. Мушкетик);

(12) Бу́ти (лиша́тися) в резе́рві – не використовуватися зараз або не бути задіяним, бути в запасі на випадок необхідності.

[Ряженко:] Стоп. Тут лягайте. Будете в резерві на всякий випадок, а я з хлопцями зайду з того боку, вдаримо в потилицю (І. Микитенко);

– Полковник Ничипір на цей раз лишається з січовиками в резерві (Іван Ле);

(13) Бу́ти (лиша́тися, зостава́тися і т. ін.) / лиши́тися (зоста́тися) на хазя́йстві – хазяйнувати, господарювати, поратися, порядкувати, доглядати що-небудь у дворі чи в хаті.

Сама вона була на хазяйстві; паніматка пішла .., а дочці наказала всякої роботи: і масло бити, і сметану збирати, і сир відігрівати (А. Свидницький);

Зосталася генеральша сама собі на хазяйстві (Панас Мирний);

(14) Бу́ти на бюлете́ні – мати узаконений дозвіл лікаря на звільнення від роботи через хворобу.

Поки я на бюлетені, приходьте щовечора з Санею до мене (Ю. Шовкопляс);

(15) Бу́ти на оста́нніх днях – чекати народження дитини найближчими днями.

Вона була на останніх днях і болісно очікувала народин. Мої батьки заспокоювали молоду жінку (із журн.);

(16) Бу́ти наскінчу́, діал. – наближатися до кінця, закінчуватися.

Лютий був наскінчу (А. Свидницький);

(17) Бу́ти (перебува́ти) на утри́манні в кого, чиєму – не маючи власних засобів для існування, жити, харчуватися у кого-небудь; утримуватися.

Вони [брати] були пізніше на утриманні в простого селянина (І. Франко);

Рано втративши батьків, майбутній письменник Андрій Чайковський перебував на утриманні родичів у селі Гординя Самбірського повіту (з навч. літ.);

Якщо ж особа, яка мала право бути на утриманні спадкодавця, фактично цим правом не скористалася, то вона позбавляється можливості претендувати на спадщину як утриманець (з мови документів);

(18) Бу́ти (перебува́ти) під впли́вом кого, чого, чиїм – зазнавати впливу кого-, чого-небудь; робити що-небудь, зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини.

Вася Деркач був-таки темний, як гудрон, і перебував під впливом своєї двоюрідної бабусі (В. Нестайко);

Хоче вгадати, з чийого це голосу донька заспівала. Зрештою дивуватися нічому – всі Бабаніни шептуни, а Марія – в їхніх руках, повністю під їхнім впливом (М. Слабошпицький);

(19) Бу́ти (перебува́ти) під на́глядом – ставати об'єктом спостереження, контролю (перев. з боку влади).

[Нечай:] Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом (Л. Смілянський);

Під наглядом поліції Шевченко був до кінця свого життя (з наук.-попул. літ.);

(20) Бу́ти (перебува́ти) під судо́м – звинувачуватися в якому-небудь злочині; бути підсудним.

Порох таки його доїхав своїми ябедами, – він тепер був під судом, без місця (Панас Мирний);

– А хтось з вашої рідні був коли-небудь під судом? (М. Стельмах);

(21) Бу́ти (перебува́ти) / пробу́ти під слі́дством (заст. в слі́дстві) – бути притягненим до судового розслідування у зв'язку з підозрою у причетності до злочину.

Він колись був під слідством: розбалакався з одним пацієнтом, а той написав на нього донос. Ледве викрутився, бідолаха (З. Тулуб);

Вас викликано на офіційну розмову, і тут немає Миколи Тихоновича, а є прокурор. – Пробачте, – підхопився з стільця Масло. – Я цих тонкощів не знаю. Не був ніколи під .. слідством (А. Хижняк);

Так в слідстві близько року я пробув (І. Франко);

(22) Бу́ти (перебува́ти, стоя́ти і т. ін.) в опози́ції до кого – чого – протидіяти, чинити опір кому-, чому-небудь, не погоджуватися з чиїми-небудь поглядами, діями і т. ін., протиставляючи їм свої.

Чимало греко-католицьких священиків перебували в опозиції до влади, а проти окремих із них було розпочато кримінальну справу (з наук. літ.);

(23) Бу́ти про́ти кого, чого – не схвалювати, не підтримувати кого-, чого-небудь, заперечувати щось.

Ти в принципі проти довгих листів – правда ж? То я вже скінчу (Леся Українка);

Майор Яцуба, як голова батьківського комітету, до останнього моменту був категорично проти хмільних напоїв на шкільному вечорі (О. Гончар);

(24) Бу́ти (служи́ти) тлом кому, чому, для кого – чого – перебуваючи на задньому плані, робити кого-, що-небудь особливо помітним, виразним.

Лиця та вбрання робітників, що виходили з робітень, якнайповніше підходили до того окруження [оточення], якому тлом служили брудні, .. пообдирані стіни фабричних будинків (І. Франко);

Букви були великі, гострі, писані уставом, деякі виведені подвійними лініями. Тлом для них був прозорий, східний орнамент (К. Гриневичева);

(25) Бу́ти спокі́йним за кого – що, заст. про кого – що – не хвилюватися за кого-, що-небудь; бути певним у кому-, чому-небудь.

Він знав, що говорив поміж людьми і Денис, але про Дениса він був спокійний (І. Нечуй-Левицький);

Після другого одруження, хай на богомільній до фанатизму, але бездоганно чесній Лізі, він міг би бути спокійним за свої права батька, та ці права були в нього відібрані мстивою природою (М. Стельмах);

За них Черниш був спокійний. Непокоїли його інші, такі, як рядовий Ягідка (О. Гончар);

(26) Бу́ти / ста́ти пору́кою в чому – ручатися за кого-небудь, служити гарантією чого-небудь; з повною відповідальністю запевняти кого-небудь у чомусь.

[Пархім (радісно):] Бери млина, єй-богу, бери! П'ятдесят карбованців дай громаді наперед, і я тобі порукою, що діло буде в твоїх руках (М. Кропивницький);

Вчасно розпочата справа створення спеціалізованих систем дистанційного навчання для підвищення кваліфікації фахівців правоохоронних органів стане порукою її успішного розвитку (із журн.);

(27) Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на перешко́ді кому і без дод. – заважати, перешкоджати кому-небудь.

– Мене, братці, не беріте з собою, – прохав він товаришів, – мені перебито обидві ноги, я й в дорозі, й вдома буду тільки на перешкоді... покиньте мене краще тут (М. Старицький);

Скоро батько у чому їй на перешкоді стане – чи там у ярмарку не звелить купувати якої одежини, чи воза не дасть поїхати куди – вже Катря просить назад своєї обіцянки (Марко Вовчок);

(28) Бу́ти у від'ї́зді – виїхавши куди-небудь, тимчасово бути відсутнім.

І став Петро збиратись у дорогу .. – Ну, все ж одно, Петре, дарма. Сказала ж я тобі, що Людмила у від'їзді (А. Головко);

Пан десь був у від'їзді, а земля його гуляла під паром (Ю. Хорунжий);

Я чомусь на ту вечірку не потрапив – мабуть, куняв на якійсь нараді або був у від'їзді (Ю. Мушкетик);

(29) Бу́ти у ві́дчаї – дуже переживати, відчувати сильний душевний біль, усвідомлюючи всю безвихідність становища.

Він був, здавалося, у відчаї, та надія не вгасала в ньому (О. Довженко);

Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її [дружину] по-людськи (М. Стельмах);

(30) Є коли́ – достатньо часу для чого-небудь.

Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу, є коли літати (Т. Шевченко);

В неділю тієї роботи нема, що в будень. Є коли й є над чим думати (Б. Лепкий);

Коли́ є потре́ба <�При потре́бі> <�В ра́зі потре́би> див. потре́ба;

(31) Не бу́ти таємни́цею для кого, кому – хто-небудь знає про щось, комусь відомо що-небудь.

Правда, нікому з “товариства” не було таємницею, що брати Калиновичі походили з низького роду (І. Франко);

Для нього [Врангеля] не є таємницею, чому американці так зацікавлені в цій операції: з захопленням Кубані вони сподіваються заволодіти Північним Кавказом, де найбільше зосереджено капіталовкладень їхніх монополій (О. Гончар);

Нема́є (нема́, не було́) можли́вості див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́, не мо́же бу́ти) [нія́кого (жо́дного)] су́мніву ([нія́ких (жо́дних)] су́мнівів) див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́) спо́ко́ю (заст. супоко́ю) див. нема́;

Толк бу́де див. толк;

Хай відо́мо бу́де див. відо́мо;

Як і слід (тре́ба) було́ сподіва́тися див. слід².

◇ [Аж (і)] не́бу (рідко не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко див. жа́рко;

Бува́ти (рідко бу́ти) / побува́ти у бува́льцях див. бува́ти;

(32) Був та загу́в (попли́в):

а) зовсім зник, пропав, не стало кого-, чого-небудь.

Та й хвацька ж то колись була Козацька мати [Січ]! .. Еге! була та поплила (П. Гулак-Артемовський);

– О, між ними [запорожцями] єсть добрі лицарі! – каже Сомко. – Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі (П. Куліш);

– Та в тебе і кишені чортма. – Еге! була та попливла.., у штанях зосталась (З. Мороз);

б) перестав жити, існувати.

“Да, молодиця, був такий Гармаш. Був та загув. Поминай, як звали. Помер тиждень тому” (А. Головко);

в) не мав можливості здійснитися (про задум, мрію і т. ін.).

Була [в Заруби] мрія погуляти глибокими снігами, з рушничкою за плечима. Була та загула (В. Кучер);

(33) Бу́демо свата́ми – уживається як усталена форма пропозиції під час залагодження спільної справи.

Наймай [Гафійку], коли люди трапляються. Завтра ж одвезеш в Ямище до економа .. Що ж, будемо сватами? (М. Коцюбинський);

– Ну, скинь іще п'ятірку, то й будемо сватами. – Циган одразу щиросердно посмутнів (М. Стельмах);

– Корову ми купимо. Нам не для молока, а на заріз. Отож кажіть ділом і будемо сватами (з газ.);

(34) Бу́деш зна́ти – уживається для вираження погрози кому-небудь.

– Чекай, – думав він гірко про батька, – будеш ти знати, як я тобі повішусь... (М. Коцюбинський);

Бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди <�Бу́де (ви́йде) люди́на> див. лю́ди;

(35) Будь він (ти, вона́ і т. ін.) [три́чі] про́клятий (про́клят, про́клята) <�Бу́дьте [ви] [три́чі] про́кляті>, лайл. – уживається як зловісне прокляття і виражає різкий осуд і надзвичайне обурення, незадоволення з приводу кого-, чого-небудь, а також ненависть до когось, чогось.

[Річард:] В найтяжчий час мене кумир мій зрадив. Так будь він проклятий!.. (Леся Українка);

– Ех, – відказав Прохор, не тямиш ти, Никаноре, .. та ти й здохнеш у злиднях, а не станеш хазяїном. Швидше підеш у найми, будь вони прокляті (І. Микитенко);

– Кінчилася світова війна! Стою з автоматом на порозі нової епохи й думаю: яку могутню темну силу ми перемогли, будь вона проклята! (О. Довженко);

Та скрізь – у мареві маїсових плантацій, У синіх гаванях, на доках гомінких, Серед шумних будов – лице рабині-праці, Скрізь піт, і гніт, і кров, і свист бичів їдких .. О раю, проклят будь! Будь проклят, буйний Риме! (М. Рильський);

Руками власними тюрму творили ми собі одвічну... О, будьте прокляті, кому назад повернуто обличчя (В. Сосюра);

Ех, як важко переїздити через оцей міст, будь він проклятий! (М. Чабанівський);

Сівши навпочіпки, чоловік .. тільки тепер остаточно відчуває, що темне громаддя в'язниці, будь воно тричі прокляте, залишилося позаду (М. Стельмах);

(36) Будь здоро́в (здоро́вий, здорове́нький) <�Бу́дьте здоро́ві (здорове́нькі)>:

а) уживається як усталена форма прощання або рідше вітання при зустрічі з ким-небудь.

[Квятковська:] Ну, будь же здоровенька та веселенька та нас швидше потіш! (М. Старицький);

– Добривечір вам!.. Будьте здорові! – сказали бурлаки до хазяїна (І. Нечуй-Левицький);

[Кассандра:] Прощай же, Ономаю! [Ономай:] Будь здорова (Леся Українка);

Потім він простяг Альоші руку. – Будь здоровий, скульпторе (І. Микитенко);

б) (з часткою і) уживається для вираження чиєї-небудь безпорадності, безвиході; нічого не можна вдіяти.

А що, думаю собі, коли не в ті двері? Дадуть по карку, і будь здоровий (М. Ю. Тарновський);

в) (перев. із словоспол. такий (так), що) уживається для підкреслення чого-небудь, наголошення на чомусь (перев. позитивному, якісному).

А рейси такі, що – здоров тільки будь! (С. Олійник);

(37) Будь ла́ска (ласка́вий, рідше ласка́в) <�Бу́дьте ласка́ві>:

а) усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін.; прошу.

– То встань, будь ласкав, пане свату (І. Котляревський);

– Пустіть, будьте ласкаві (Т. Шевченко);

Ой ти, милий, чорнобривий, та будь же ти ласкав: Та не стреляй [стріляй] моїх утят, як полетять на став (П. Чубинський);

Левицький потиснув руку вродливому молодому моряку з засмаглим обличчям: – Дуже, дуже приємно! Сідайте, будь ласка (З. Тулуб);

– Якщо ви хочете йти зі мною, будь ласка (Григорій Тютюнник);

Він до друга Рогози: – Будь ласкавий, підвези! (С. Олійник);

– Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? – зупинив її Підіпригора (М. Стельмах);

б) (тільки зі сл. ласка) усталена форма вираження згоди або чемної відповіді на чиї-небудь слова вдячності, пропозиції і т. ін.

– Ви не ображайтесь, Панасе Івановичу! Трусити, так усіх трусити підряд! – О, будь ласка! (А. Головко);

[Учений (до Карташова):] Киньмо цю розмову. [Карташов:] Будь ласка (О. Довженко);

(38) Бу́дьмо здоро́ві! – уживається як тост при чаркуванні.

О. Хведор знов поналивав горілки в чарки. – Будьмо здорові! – промовив він, випив і закусив варенням (І. Нечуй-Левицький);

(39) Будь пе́вний (пе́вен) <�Бу́дьте пе́вні>:

а) уживається для вираження упевненості в чому-небудь і переконання когось у безсумнівності, вірогідності чого-небудь.

– Будь певний, – що можна, все буде зроблене (Леся Українка);

– Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються (Григорій Тютюнник);

б) дуже добре, якісно.

– Видно, чув Твердоступов, що кишинівський поліграфіст Аркадій Соломонович як уже щось набере чи зверстає, чи візьме на шпони, то будьте певні! (С. Олійник);

(40) Будь спокі́йний <�Бу́дьте спокі́йні> – уживається для переконання безпричинності хвилювань кого-небудь за когось, за щось; нема чого турбуватися, хвилюватися.

– Добре, я залагоджу справу, будьте спокійні (М. Коцюбинський);

Будь спокійний за мене, я приїду здорова (Леся Українка);

– А тепер, кажу, напишу з Дунаю. Дивись, кажу, там сама. За мене – будь спокійна (О. Гончар);

(41) Бу́дьте люб'я́зні (заст. ми́лости́ві) – форма ввічливого прохання або звертання.

[Неоніла:] Куди далі? [Бобочка:] Будьте люб'язні, сюди, Неоніло Григорівно (В. Собко);

– Будьте милостиві, скажіть, чи скоро будете нам наділяти землю? – Післязавтра почнемо, – обізвався довгов'язий вузьколиций пан, .. непевно поглядаючи на хліборобів (М. Стельмах);

(42) Будь [ти (він, вона́ і т. ін.)] нела́дний (рідко нела́ден) <�Бу́дьте [ви] нела́дні> – уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь або несхвалення чогось.

– Як наскіпався [Грицько] на мене – так куди тобі!.. Будь ти, думаю, неладний!.. Взяв шапку – та з шинку, та се прямісінько додому (Панас Мирний);

– Красиво тоді вийшло, будьте ви неладні! Цілий гуртожиток купався, як то кажуть, у романтиці, а мені ніхто й не натякнув (Ю. Яновський);

Хай ще одна душа виривається із цього пекла, будь воно неладне (М. Стельмах);

(43) Будь щасли́вий <�Бу́дьте щасли́ві>:

а) уживається як побажання кому-небудь щастя в житті.

– Поможи нам, Боже, довести діло до кінця, а ти, дочко, будь щаслива й здорова (І. Нечуй-Левицький);

б) уживається як усталена форма прощання.

[Долон:] Я піду, царівни. Щасливі будьте! (Леся Українка);

(44) Була́ не була́ – уживається для вираження рішучості при ризикованих діях (перев. після певного сумніву або вагання).

Смагляве лице змигнуло йому назустріч, .. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була! (О. Гончар);

(45) Було́ та сплило́ (спливло́) <�Що було́, те [за водо́ю] сплило́ (спливло́)> – давно зникло, пропало, пройшло, минулося або забулося; чогось вже давно немає.

[Варвара:] А ти держись! Купи собі гітару, ти ж колись так грав, що всі дівчата умлівали... [Ромодан:] Що було в молодості, те .. спливло (О. Корнійчук);

– Що було, те за водою спливло. Почнемо ми з Миколою жити й учитись заново (Ю. Збанацький);

– Що там старе згадувать! Було, та спливло... (І. Рябокляч);

(46) Бу́ти (бува́ти) в хлібосо́лі з ким, рідко – водити компанію з ким-небудь, брати участь у взаємному частуванні.

Він тепер такий богатир [багатир], що ніколи і у хлібосолі з нами не був (Сл. Гр.);

(47) Бу́ти в ді́лі – знаходити своє застосування, використання.

– Ці апарати три роки тому були в ділі, але недовго послужили, не було путнього механіка (Д. Бедзик);

(48) Бу́ти (висі́ти) на хвості́ в кого – наздоганяти кого-небудь.

Міліція була на хвості у злодія (з газ.);

(49) Бу́ти висо́кої ду́мки про кого – що – схвально, дуже позитивно оцінювати кого-, що-небудь.

Надія зрозуміла, що й Микола високої думки про Лебедя (Яків Баш);

Дядьки-капітани .. були високої думки про своє морехідницьке вміння (О. Гончар);

(50) Бу́ти в кі́гтях (в па́зурах) кого, чого – перебувати в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь.

Він, рудий, казав, що коли б він взнав, що там [на звороті малюнка] написано, кому написано, і хто намалював перстень, то Бен Сахл був би в його пазурах! I ніколи б не видерся!.. (Ю. Логвин);

Мені важко було змиритися з тим, що моя сім'я була в кігтях убожества і злиднів (із журн.);

(51) Бу́ти в ку́рсі чого – знати про хід якої-небудь справи, про останні факти, досягнення в певній галузі і т. ін.

Він завжди уважно переглядав цю газету: .. тут було багато урядових розпоряджень, а він не хотів бути не в курсі державного будівництва (М. Хвильовий);

Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Яновський);

– Тіточко, ви зовсім не в курсі, що наймодніше. Мода на “діячок” вже минула (Ірина Вільде);

(52) Бу́ти вла́дним над собо́ю – уміти зберігати самовладання, могти стримувати свої почуття, емоції.

Вона все ще не владна над собою. Вона зараз візьме свій чемодан і вийде на перон, бо відмовитись від мрії неможливо (В. Собко);

(53) Бу́ти в нела́сці – відчувати на собі чиюсь неприхильність, неприязнь.

– Сьогодні він у неласці, але завтра обставини можуть раптом змінитися і він знов з'явиться у столиці, у вищому світі (З. Тулуб);

(54) Бу́ти в одну́ шу́ршу з ким – поділяти чию-небудь думку, бути заодно з кимсь.

– Неначе в тюрму запер отой... ваш заступник, чи що... – з дитячою безпосередністю переконувала дівчина. – Звісно, й мама в одну шуршу з тим інженером: нехай, каже, лікується (Іван Ле);

(55) Бу́ти в примі́ту (в при́мітку) кому, заст.:

а) помічати що-небудь.

Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісьці і не в примітку (Сл. Гр.);

б) бути знайомим.

Яке се село? Воно мені не в приміту (І. Котляревський);

Христя придивилася. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий (Панас Мирний);

(56) Бу́ти в свої́й льо́лі, рідко – не втрачати здорового глузду, здатності нормально мислити.

[Василина:] Як ти сказала? Чи ти в своїй льолі, дівко! (С. Васильченко);

(57) Бу́ти втямки́ кому – довго пам'ятатися (перев. про покарання).

– А вам, Олімпські зубоскалки, Моргухи, дзиґи, фіглярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам втямки (І. Котляревський);

(58) Бу́ти в уда́рі – перебувати в стані піднесення, натхнення, мати піднесений настрій.

– Мене самого назвали лапошником... – Нічого подібного! – рішуче заперечив професор, який був сьогодні в ударі і якого через те не так легко було вгамувати… (М. Хвильовий);

Діденко був особливо сьогодні в ударі (А. Головко);

А оскільки вона була в ударі, оспівуючи свою кохану хімію, то їй міг би позаздрити сам Шаляпін (Г. Усач);

(59) Бу́ти в чина́х, розм. – займати високу службову посаду.

Сьогоднi .. заїжджалися льотчики з полiгона, всi в офiцерських чинах, один, командир, навiть сивуватий уже, з майорськими зiрками в погонах, а проте всi мiж собою як рiвнi (О. Гончар);

(60) Бу́ти ги́рею на нозі́ в кого, кому – обтяжувати кого-небудь своєю присутністю, своїми клопотами.

Була [Катерина] переконана, що з такими прикметами, як її, не буде нікому гирею на нозі, тим паче – в коханої людини (Ірина Вільде);

(61) Бу́ти (залиша́тися) сами́м (сам) собо́ю – поводитися природно, щиро, відповідно до своїх звичок, принципів, уподобань, не прикидатися кимсь.

У будь-якій ситуації насамперед лишитися людиною, бути завжди самим собою – ці настанови батька Марко пам'ятатиме до скону (з публіц. літ.);

Рильський завжди залишався сам собою, – і в пору ластівок, і в пору, коли починається збір винограду (з газ.);

(62) Бу́ти зве́рху – перемагати в чому-небудь.

– Та вже таки колись правда зверху буде! – думали вони [кріпаки] і стали дожидати “слушного часу”... (Панас Мирний);

Головна небезпека полягає не в пасивності народу і не в бажанні влади за будь-яких умов залишатися згори – вона скрізь хоче бути зверху, а в нав'язуванні народові ідеології третьосортної країни (з газ.);

(63) Бу́ти [і] вдо́ма (до́ма) й за́мужем – користуватися одночасно усіма вигодами.

– Він взагалі парубок справний... Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?.. – Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий);

(64) Бу́ти і́ншої ду́мки про кого – що і без дод. – по-іншому оцінювати кого-, що-небудь, думати інакше про когось, щось.

[Любов:] Нам з Орестом належить надгорода .. [Орест:] Моя мама і Олімпіада Іванівна, здається, зовсім іншої думки (Леся Українка);

Налетіли [американці] на заводи, коли німців уже тут не було. – Промахнулись, виходить, – пожалкував Хома .. Робітники були іншої думки. Їх, видно, цей наліт не тільки не захоплював, а навіть обурював (О. Гончар);

(65) Бу́ти (іти́, крокува́ти, перебува́ти і т. ін.) в одні́й шере́нзі з ким – займати однакові позиції з ким-небудь, мати той самий рівень порівняно з кимсь, чимсь.

М. Садовський переборов величезні труднощі і переконливо довів право українського театру бути в одній шерензі з уславленими театральними колективами Росії і Європи (з публіц. літ.);

(66) Бу́ти на бо́ці чиєму, кого, чого – ставати прибічником кого-небудь, підтримувати кого-небудь, поділяти чиїсь думки.

Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський);

Він знав, на чиєму боці має бути (Ю. Мушкетик);

(67) Бу́ти на ви, перев. з ким – дотримуватися поважних взаємин з ким-небудь, коли неприпустимі й недоречні фамільярність, панібратство і т. ін.

Недивлячись на всі наші пригоди, ми з нею були на ви (У. Самчук);

– Ви з нею ще на ви? Ну от, чудово... (Ю. Винничук);

(68) Бу́ти на ві́стрі чого, книжн. – жити інтересами сьогоднішнього дня, знати й розуміти актуальні проблеми у якій-небудь галузі.

Все робимо для того, щоб не випадати з доленосного часу країни, бути на вістрі його проблем і сподівань (з публіц. літ.);

(69) Бу́ти на замі́тці в кого – перебувати під особливим наглядом, контролем.

Спиняє [німець] свій важкий погляд на .. худорлявому плечистому юнакові. Він у нього на замітці (П. Колесник);

(70) Бу́ти на о́бліку – кого-, чого-небудь дуже мало.

У нас .. кожна краплина [води] на обліку (О. Гончар);

Чекати бульдозера неможливо, почнуться польові роботи, кожні робочі руки будуть на обліку (М. Руденко);

(71) Бу́ти на прикме́ті (на примі́ті) у кого:

а) хто-небудь знає про когось, щось, цікавиться ним і може розраховувати на нього.

[Храпко:] От що, голубко: у мене є один чоловік на приміті, певний чоловік. Коли хоч – я з ним побалакаю: може, він візьметься [за діло] (Панас Мирний);

[Охрім:] Чи ти підеш за мене, чи, може, у тебе є який другий на прикметі? (М. Кропивницький);

Моряк мовчки переждав час, потрібний для відповіді на моє запитання, і розповідав далі: – У мене є на приміті дубок “Тамара”. Це було колись прекрасне судно (Ю. Яновський);

Не журіться, ми вам коня добудемо, – на ходу заспокоював Блаженко свого командира. – Хаєцький казав, що в нього є десь на прикметі... (О. Гончар);

б) хто-небудь спостерігає, стежить за кимсь, придивляється до когось.

Ти людей бунтуєш! – визвіривсь [Петро Глива] на мене. – Демократ! Забастовщик .. Ти-и вже давно на прикметі в нас (А. Тесленко);

– Не довіряю. – Я в тебе на приміті? – .. Батькові рідному – і то не вір (Григорій Тютюнник);

(72) Бу́ти на раху́нку:

а) (якому) мати певне визнання серед кого-небудь.

– А посівну провалювати і залишати колгоспників без куска хліба із-за того [через те], щоб ти був на хорошому рахунку, я не буду (Григорій Тютюнник);

– Знаєте, ви зараз у нового начальника на доброму рахунку (М. Циба);

б) (у кого, кого) хто-небудь має певні досягнення у чомусь.

На рахунку в Яшка був не один вправно змонтований шлюз (Л. Дмитерко);

На рахунку ентузіаста десятки наукових робіт, а також книга про першовідкривачів і здобувачів українського марганцю (з газ.);

в) (без дод.) враховується, цінується.

– Тут кожна секунда на рахунку. Квапитись однак не квапився... (І. Нижник);

Зараз кожний кваліфікований сімейний лікар на рахунку (з газ.);

(73) Бу́ти на ти:

а) (з ким) перебувати з ким-небудь у дружніх стосунках, уникаючи офіційності у звертанні.

Тоді ми на ти з ним були. А Марина Петрівна теж така тоді приємна до мене була (А. Тесленко);

б) (з чим) добре розумітися на чому-небудь, досконало знати якусь справу.

Знання, уміння, навики, набуті в процесі навчання, допоможуть бути з трактором, комбайном, а чи ще з якимось реманентом на ти (із журн.);

Поїхали хлопці в армію служити... Василь Гончар ніс вахту на Чорному морі, Іван Денисюк був на ти з неспокійним ефіром (із журн.);

Лісничий з флорою і фауною Кончі-Заспи на ти (з газ.);

(74) Бу́ти (перебува́ти) в опа́лі – втрачати чию-небудь прихильність, відчувати недоброзичливе ставлення до себе з боку когось, не мати сприяння у чому-небудь.

Ще недавно він був в опалі (О. Гончар);

(75) Бу́ти (перебува́ти, стоя́ти і т. ін.) по́за зако́ном – не мати громадянських прав, заступництва з боку державних органів.

Ми стоїмо зараз поза законом (М. Коцюбинський);

(76) Бу́ти се́рцем з ким – чим, де – завжди пам'ятати про кого-, що-небудь, уболівати за когось, щось.

О дальні дні!.. Я бачу вас, я серцем з вами, Ми там ідем такі ясні... (В. Сосюра);

Крім вищого начальства, маршруту полку ніхто не знав, але всі чомусь думали, що йдуть на Прагу. Може, тому, що серцем кожен був там, з повсталими чеськими патріотами (О. Гончар);

(77) Бу́ти (служи́ти) на побіге́ньках (на побіга́нках):

а) (у кого і без дод.) перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь.

Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих (З. Тулуб);

Давида Феоктистовича можна було побачити скрізь: він прислужував духівництву у соборному вівтарі, роздмухуючи кадило, й був на побігеньках, виконуючи ті чи ті замовлення окремих священиків (Б. Антоненко-Давидович);

б) виконувати нескладну роботу.

[Кирило:] Спершу крамницю мив [Храпко] та на побігеньках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь (Панас Мирний);

(78) Бу́ти / ста́ти і́грашкою у рука́х чиїх – перебувати в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь.

Вона стала .. іграшкою в чужих руках, і хоч все те й робилося із найкращими намірами, але життя їй було зламане (Ю. Збанацький);

(79) Бу́ти / ста́ти тягаре́м для кого – завдавати кому-небудь клопоту або переобтяжувати когось своїми турботами, необхідністю витрат на утримання і т. ін.

Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (О. Гончар);

– Із світанком у город я маю податись Жебрати, щоб тягарем не бути тобі і товариству (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

– Друзі мене кличуть в листах, але я поки що не хочу їхати, щоб не стати для них тягарем (Григорій Тютюнник);

(80) Бу́ти / ста́ти у вазі́, заст. – завагітніти.

На третій годочок я стала у вазі (Ганна Барвінок);

(81) Бу́ти (стоя́ти) на твердо́му [ґру́нті] – мати стійке становище, бути впевненим у собі, у своїх можливостях.

– Поки ще змога твоя і поки ще ти на твердому, .. Не шукай собі згуби... (М. Зеров);

"Всі до партизанських загонів, всі на розгром ворога! Смерть німецьким окупантам!".. – Хто підписався? – Підпільний обком. – Ну, тоді діло на твердому ґрунті стоїть (М. Стельмах);

(82) Бу́ти (стоя́ти, опиня́тися і т. ін.) / опини́тися в це́нтрі ува́ги <�Бу́ти (става́ти) / ста́ти це́нтром ува́ги> чого, якої – вважатися головним, основним, виклика́ти загальний інтерес.

Він нараз почув, що перестав бути центром загальної уваги, і се боляче його діткнуло (Г. Хоткевич);

Тарас Григорович Шевченко опинився в центрі уваги літературної і мистецької громадськості країни (з наук. літ.);

(83) Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на пе́ршому мі́сці:

а) мати найкращі показники в чому-небудь, перевершити усіх інших у чомусь.

На першому місці в світі з виробництва кави стоїть Бразилія (з газ.);

б) вважатися для кого-небудь найголовнішим, найважливішим серед усього іншого.

У житті Альохіна шахи завжди стояли на першому місці (з наук.-попул. літ.);

(84) Бу́ти (трима́тися, залиша́тися і т. ін.) в ті́ні:

а) не привертати до себе уваги, лишатися непоміченим.

Отаким точнісінько Іван був: усе міг, а тримався в тіні, щоб люди не подумали чогось (М. Стельмах);

Фольклористична спадщина Ю. Федьковича не може залишатися в тіні, оскільки вона часто стає ключем до розв'язання багатьох питань тогочасного фольклорного і літературного життя західноукраїнських земель (з наук. літ.);

б) займати другорядне місце.

– А ми з Левченком тут ось за вами, – сказав він і пожартував до своїх: – Нам із ним не звикати бути в тіні (О. Гончар);

[Тарас:] Вийшло, що я поліз у князі на чільне місце .. А треба було триматися в тіні!.. (Василь Шевчук);

Київська держава за перших князів була досить міцно централізована, і віче зостається зовсім у тіні, відіграючи роль хіба що в місцевім житті як орган місцевої самоуправи (з наук. літ.);

(85) Бу́ти у ви́граші – мати перевагу, користь; вигравати.

– Нам повірять маси .. І знову тільки ми будемо у виграші (В. Винниченко);

Необхідно побудувати в кожному господарстві типові гноєсховища і почистити малі річки. У виграші будуть усі: земля, ріки, екологія, люди (з газ.);

(86) Бу́ти (ходи́ти) у несла́ві – мати погану репутацію.

Наш піддружбо хороший, пожич [позич] дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі (Сл. Гр.);

(87) В чо́му (в чім) бу́ти – не встигнути переодягнутися.

Аж ось заторохтів на дворі візок .. Я, в чім була, схопилась до його на візок. Стара мене благословляє і його (Марко Вовчок);

Голова́ є див. голова́;

(88) Де вже було́, з інфін. – уживається для підкреслення неможливості здійснення чого-небудь у минулому; хіба можна?

Найбільше спокутував Вася свої конокрадські гріхи боєм .. Де вже було карати людину, про відчайдушну хоробрість якої знав увесь полк! (О. Гончар);

(89) Добра́ б не було́! кому – уживається як проклін з недобрими побажаннями.

– І все той навіжений чоловік! – репетує вона. – Усе він, добра б йому не було! (М. Коцюбинський);

(90) Є де розверну́тися – вільний, просторий, розлогий.

Будинок вийшов красивий, добротний, є де розвернутися: дві кімнати, веранда, кухня (із журн.);

Є лій у голові́ див. лій;

(91) За будь-здоро́в – без будь-якої причини, підстави; ні за що.

А бесіда була, видно, гарячою, бо за якийсь час Сперанський кулею вилетів звідти червоний, як рак, і тут-таки за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар);

(92) Здоро́в (здорове́нький) був <�Здоро́ві (здорове́нькі) були́> – уживається як усталена форма вітання або поздоровлення з чим-небудь.

Кирпата свашка – гульк у хату! – Добридень, – скаже, – хліб та сіль! Здоровенькі були з весіллям, свату!.. (П. Гулак-Артемовський);

Побачив він Лисичку І зараз обізвавсь: “Здоровенька була, Лисичко!” (Л. Глібов);

– Здорові були, свате! – Яким це побитом? – здивувався Хома (М. Коцюбинський);

– Степане? Ти? Здоров був! – зачув він голос Недайводи (Олесь Досвітній);

(93) І бли́зько не було́ – хто-небудь, безсумнівно, був відсутній або не з'являвся чи зник.

Позбігалися вже тоді, коли хата надобре горіла, а опришків і близько не було (Г. Хоткевич);

(94) І в (на) ду́мці не було́ у кого і без дод.:

а) хто-небудь зовсім не мав намірів робити щось, не припускав чогось.

– Такого навигадують, чого й зроду й на думці не було (Г. Квітка-Основ'яненко);

б) хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось.

– Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати [парусник] так легко? – У мене і в думці не було, що це така глибока справа (Ю. Яновський);

І га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) див. нема́;

(95) [І] ду́ху не бу́де чийого, де – уживається для вираження категоричного запевнення в тому, що когось більше не буде де-небудь.

А він, виявляється, з тих, що тільки й уміють конфліктувати, озлоблювати проти нас... Духу ж тепер його не буде в нашому закладі! (О. Гончар);

І ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т. ін.) див. нема́;

[І (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю див. нема́;

(96) [І (ні)] рі́ски (рі́сочки, кри́хти, роси́нки і т. ін.) в ро́ті не було́ у кого – хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв.

[Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було... (М. Кропивницький);

– Ні, я так не можу... сили не стає... Скільки ж то день морились голодом... а сьогодні й рісочки в роті не було (М. Коцюбинський);

– Я не маю часу. Бійтеся Бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич);

– В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті, – сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич);

Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко);

(97) І слі́ду не було́ чого – що-небудь зовсім ще не існувало перев. задовго до чого-небудь.

Літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було (Панас Мирний);

(98) І (та

й) був таки́й – безслідно, швидко щез, зник, пропав.

Шурх [Гарасько] поміж соснами – і був такий. А я стою – з місця не зрушу (Григорій Тютюнник);

Іти́ (бу́ти, ходи́ти і т. ін.) на повідку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в'язі і т. ін.) див. іти́;

[І] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) див. нема́;

Лежа́ти (бу́ти) / лягти́ (рідко облягти́) на сме́ртній посте́лі див. лежа́ти;

Лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло див. нема́;

Лиши́тися (оста́тися, бу́ти і т. ін.) з гарбузо́м див. лиша́тися;

Мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.) див. нема́;

Мо́ва йде (мо́виться, була́) див. мо́ва;

Моє́ (твоє́, його́ і т. ін.) [було́] зве́рху див. мій;

Наш верх є (бу́де) див. верх;

(99) Не бу́де добра́ з кого – хто-небудь стане непорядним, непутящим.

Ой, казали мені люде [люди], що добра з тебе не буде (Номис);

(100) Не бу́де на сві́ті кого – хто-небудь помре.

– Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (П. Куліш);

(101) Не во гнів будь ска́зано, ірон. – уживається для вираження застереження від образи або як вибачення за що-небудь неприємне, сказане співрозмовникові.

[Панько:] Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? [Копистка:] Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш... (М. Куліш);

Нема́є (нема́, не було́) вга́ву див. нема́;

Нема́є (нема́, не було́) мі́сця див. нема́;

Нема́ (не було́) й заво́ду (в заво́ді) див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́) ді́ла див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (впи́ну, спи́ну і т. ін.) див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́, не бу́де) зно́су див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) [і] кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т. ін.) і слі́ду див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́ див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́, не зали́ши́лося і т. ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т. ін.) життя́ див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́) ра́ди див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́) рі́вного див. нема́;

Не мо́же бу́ти [й] мо́ви див. могти́;

(102) Неха́й по то́му бу́де <�Та й будь по то́му> <�Так то́му й бу́ти> – уживається для вираження згоди, ствердження чого-небудь; та й усе.

– Ви знаєте всі стародавні звичаї і порядки – судіть, як самі знаєте, а моє діло махнути булавою, да й нехай по тому буде (П. Куліш);

– Е-ех, куди нам одбиватися? Рятуйся, хто як зуміє, та й будь по тому! (А. Головко);

Чим робити на мачушиних дітей, звичайно, краще на себе, на своїх дітей. Так тому й бути! (А. Головко);

Неха́й (хай) бу́де гре́чка див. гре́чка;

(103) Неха́й (хай) здоро́в (здоро́вий) бу́де <�Неха́й (хай) здоро́ві бу́дуть> – уживається для вираження доброго побажання при згадці у розмові кого-небудь приємного, позитивного.

Дід мій, нехай здоров буде, коли зачина розказувать що-небудь таке, що не сам бачив, а чув, то спершу скаже: “Коли старі люди брешуть, то й я з ними” (Т. Шевченко);

– А Зінька ось, здорова хай буде, та вибілить його [полотно] гарненько (А. Головко);

Не я бу́ду див. я²;

Ні́де (ні́як) [було́] поверну́тися див. поверта́тися¹;

Нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) див. нога́;

(104) Ноги́ моє́ї [бі́льше] не бу́де де – уживається для вираження погрозливого запевнення у тому, що хто-небудь ніколи не прийде до когось або кудись.

– Ось заява .. Ноги моєї більше у вашому цеху не буде (В. Собко);

– А чим вона [хата] тобі погана? Побілимо, приберем – буде не гірша, ніж у людей. Зате оно криниця внизу! Вода як мед. – Пий її сам, оту воду! Ноги моєї у дворі цьому не буде (А. Дімаров);

Ото́ж-то (ото́ж-бо, то ж то, то́ж-бо) й воно́ (є) див. воно́;

Прокля́тий (пе́ський, чо́ртів і т. ін.) син бу́ду (будь я) див. син;

Сиді́ти (бу́ти) на ла́ві підсу́дних (обвинува́чених) див. сиді́ти;

Сіда́йте (ся́дьте, сіда́й, сядь), го́стем бу́дете (бу́деш) (щоб старости́ сіда́ли) див. сіда́ти;

(105) Скі́льки [(що) є (було́)] ду́ху:

а) з максимальним напруженням, дуже сильно; щосили.

Тільки й чути, що корови скільки є духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти (Г. Квітка-Основ'яненко);

Дві баби .. лаялися скільки було духу, і далеко розносилися їх міцні .. голоси (Г. Хоткевич);

б) дуже швидко, з найбільшою швидкістю.

Тікай, що .. є духу! (І. Нечуй-Левицький);

Марина що є духу біжить левадами (Г. Епік);

Біжу скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу (О. Ковінька);

Ста́ти / става́ти (бу́ти) у [вели́кій] приго́ді (рідше наго́ді) див. става́ти;

Та й бу́де ре́шта! див. ре́шта;

[Там] ви́дно бу́де див. ви́дно;

Факт [є (лиша́ється)] фа́ктом див. факт¹;

[Хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м, пухке́нькою, легка́) див. земля́;

Хто б там (то) не був див. хто¹;

(106) Ще й звання́ не було́ кого, чого – кого-, чого-небудь не існувало або про щось зовсім нічого не відомо.

[Гільзе:] Готлібе! .. Твоя жінка – ще її й звання не було, як я вже квартами свою кров проливав за рідний край (Леся Українка);

(107) Щоб (бода́й) добра́ не було́ <�Хай добра́ не бу́де!> кому, лайл. уживається для вираження великого незадоволення ким-, чим-небудь з недобрими побажаннями.

– Все перевів, все попсував, бодай йому добра не було, дияволу (Ю. Збанацький);

Щоб (бода́й) тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [було́] пу́сто! <�Хай тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [бу́де] пу́сто!> див. пу́сто;

(108) Щоб [і] ду́ху не було́ чийого:

а) уживається для вираження настійної вимоги до кого-небудь негайно піти геть звідкись; іди геть звідси.

– Геть, щоб духу твого не було тут!.. Гнат метнувсь до жінчиної скрині (М. Коцюбинський);

Карпо затявся, як одрізав, щоб княжевичів і духу не було на весіллі (В. Кучер);

б) назавжди, безповоротно.

Дуже розлютувався цар, як прочитав той лист.., зараз-таки звелів .. царицю витурить з свого царства, щоб і духу її не було (О. Стороженко);

(109) Щоб ноги́ [бі́льше] не було́ чиєї, де – уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь з'являтися десь.

– Ви вже вільні, – перебив його Зарічний. – Як? – А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (М. Ю. Тарновський);

Що б там (то) не було́ (не ко́штувало) див. що¹;

(110) Що бу́де, те (то) [й] бу́де <�Будь (хай бу́де), що бу́де> – уживається для вираження рішучості у здійсненні чого-небудь небезпечного, ризикованого.

Що буде, те й буде, а я не покину своєї матері ..” – думала Маруся (І. Нечуй-Левицький);

Доктори – пани, а пани завжди живуть з мужиків, а дурні мужики завжди терплять панську кривду .. Але годі! Замфір не стерпить... Хай буде, що буде... (М. Коцюбинський);

Маруся вибігла з лісу. Що буде, то буде, але в ліс вона більше не піде (Г. Хоткевич);

– А, що буде, те й буде! – втішав він сам себе. – Оженюся та й усе (Григорій Тютюнник);

Щоб я був про́клятий див. я²;

Що ма́є (ма́єш, є, було́ і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху) див. ма́ти²;

Що не є див. що¹;

(111) Що (скі́льки) [є] мо́чі <�З усіє́ї мо́чі> – наскільки можливо; дуже сильно або дуже багато.

– Та деріть дужче! – крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ'яненко);

Випивали скілько [скільки] мочі Аж до самої півночі... (І. Манжура);

Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний);

(112) Як бу́де, так бу́де – уживається для вираження рішучості в здійсненні чого-небудь небезпечного, ризикованого, незважаючи ні на що.

Думки .. ворушились і розгортались. Згинь! Пропади!.. як буде, так буде... Що б люди сказали? Люди! Вони осудять (М. Коцюбинський);

(113) Як є:

а) зовсім, абсолютно, повністю.

Вона швиденько схоплюється з ліжка й похапцем кидається варити каву – не спало ж дурне хлоп'я ніченьку як є! (В. Винниченко);

– Мабуть, гречку як є витовкла? (А. Головко);

б) відповідно до реального, дійсного, справжнього; без змін, точно.

Неволя, злидні, – все як є, Читай у кожній книзі! (І. Багряний);

Озерська попадя .. пропонувала йому цілого червінця, тільки щоб змалював її як є в дукатах та корсетці (О. Гончар);

(114) Яки́й [не] є – хоч і поганий; хоч який-небудь.

Гірко було кидати [хлопцям] яке не є, а своє, а йти до чужого, до панського (Панас Мирний);

– Буде тут, буде ділов [діла]! – покрикує Мина, поглядаючи підбадьорливо на нас, хлопчаків. – Які не є, а діждемось свого менту [моменту]! (О. Гончар);

(115) Як [його́ (тут)] бу́ти? – що робити, діяти, чинити?

– Вже як його бути, й сам не знаю, – признався він якось своїй жінці Одарці (О. Довженко);

Українські старшини були явно спантеличені всім і не знали, на яку ступити, як тут бути, чи йти далі на фронт, битися з большевиками [більшовиками], а чи починати вже тут битися з ось цими (І. Багряний);

– Листівки вже одержано, як бути? (О. Гончар);

Як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою див. ба́ба¹;

Як (мов, ні́би і т. ін.) [й] не бува́ло (не було́) див. бува́ти;

(116) Як не є, перев. з наступним протиставленням:

а) за будь-яких умов, незважаючи ні на що.

– Он посіяли дві десятини кукурудзи, роботи багато, а невістка, як не є, все-таки поміч (С. Олійник);

– Як там не є, одначе я тут справді відроджуюсь, – мовила Тамара. – Цей ваш степ, Заболотний, він має дивовижну властивість повертати людині щось втрачене, напівзабуте (О. Гончар);

б) враховуючи що-небудь, зважаючи на щось; все ж таки.

– Виходить, Василю, тут найнявся?.. Мірошникуєш? – Ні, даю лад снастям. Як не є, а три вітряки (М. Стельмах);

Я́кось (я́кось-то) [воно́] бу́де див. воно́;

(117) Як там [і] був – ніби так і треба, звично.

І перекинулась [фурія] клубочком, Кіть-кіть з Олімпа, як стріла; Як йшла черідка вечорочком, К Аматі шусть – як там була! (І. Котляревський).