бути
бу́ти
теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була, було; мн. були; недок.
1》 Існувати.
Будьмо! — традиційний тост за частування вином, горілкою.
2》 Уживається на означення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось.
|| безос.
|| тільки, майб. ч., безос., розм. Уживається для наближеного визначення кількості, ваги, віддалі тощо.
3》 Знаходитися, перебувати де-небудь.
4》 тільки мин. або майб. ч., у кого, рідко до кого. Прийти, приїхати куди-небудь, до когось; відвідати кого-, що-небудь.
5》 тільки мин. або майб. ч. Трапитися, статися.
|| Настати (про час, пору року, погоду і т. ін.).
Будь що буде ; Хай буде, що буде — вживається для вираження рішучості у здійсненні чогось небезпечного, ризикованого.
Бути чому — неодмінно трапиться, настане що-небудь.
Якось-то буде — все якимсь чином улаштується, владнається.
6》 тільки мин. або майб. ч., кому, розм. Дістатися, випасти на долю кого-небудь (перев. про покарання за провину).
|| безос.
7》 тільки майб. ч., безос., розм. Вистачити.
8》 за ким, розм. Перебувати у шлюбі з ким-небудь (про жінку).
9》 тільки майб. або мин. ч., з кого, розм. Стати ким-небудь, набувши певних знань, рис і т. ін.
10》 Уживається як зв'язка у складеному присудку (форма теп. ч. є, єсть часто пропускається).
|| безос.
|| тільки мин. ч., безос., розм. У поєднанні з інфін. уживається для підкреслення доцільності якої-небудь дії в минулому.
Будь здоров (здорова) ; Будьте здорові — ввічливе побажання під час прощання.
Будь ласка ; Будьте ласкаві — ввічлива форма звертання до кого-небудь з якимсь проханням.
Бути за батька (сина і т. ін.) кому — заступати батька (сина і т. ін.); ставитися до когось, як батько (син і т. ін.).
Здоров був ; Здорова була ; Здоровенькі були — вітання під час зустрічі.
11》 тільки майб. ч. У поєднанні з інфін. уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу.
12》 тільки мин. ч. У поєднанні з особовими формами мин. ч. дієслів уживається як допоміжне дієслово для творення давноминулого часу.
Хто б там не був — байдуже хто.
Хоч би там що було — за всіх умов і обставин; неодмінно.
Як був (була, були) — не переодягаючись.
Значення в інших словниках
- бути — Чобіт, чоботи [II] Словник з творів Івана Франка
- бути — (перебувати в дійсності) існувати, (бути наявним) фігурувати, (в певному середовищі) побутувати, (неодноразово), бувати. Словник синонімів Полюги
- бути — Існувати, жити, не переводитися, не зникати, не пропадати; (v хаті) перебувати, сов. знаходитися; (у кого) бувати, відвідувати кого; (з ким) траплятися, ставатися; (за щось) перепадати; (за кого) заступати кого тлк. май. час. вистачати <н. Словник синонімів Караванського
- бути — БУ́ТИ, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, яка може опускатися, рідко єсть, заст. 2 ос. одн. єси́, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була́, було́; мн. були́; майб. ч., 3 ос. одн. бу́де; наказ. сп. будь; недок. 1. Існувати. Словник української мови у 20 томах
- Бути — Бу́ти множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- бути — бу́ти: ◊ блят бу́ти → блят ◊ бу́ти на ба́йц → байц ◊ бу́ти на дроті → дріт ◊ бу́ти як вазо́нок → вазонок ◊ <�бу́ти> як во́мок → вомок ♦ що бу́ло, то не ве́рне ніколи минулого не повернути (Франко) ♦ як бу́де́, так бу́де́ буде, як судилося (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бути — Або добути, або вдома не бути. Або вернемо побідоносно, або зовсім не вернемо — згинемо. Волю втонути, як за нелюбим бути. Волю поповнити самогубство, як жити з нелюбим чоловіком. Приповідки або українсько-народня філософія
- бути — Чоботи Словник застарілих та маловживаних слів
- бути — див. допомагати; згоджуватися; одружуватися Словник синонімів Вусика
- бути — був та загу́в (попли́в). Зник, не стало когось, чогось. — О, між ними (запорожцями) єсть добрі лицарі! — каже Сомко.— Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі (П. Куліш); Та й хвацька ж то колись була Козацька мати (Січ)!.. Еге!... Фразеологічний словник української мови
- бути — БУ́ТИ , у теп. ч. має форму є, єсть розм., заст., уроч., єси́ у 2 ос. одн., заст., суть у 3 ос. мн., заст., уроч. (мати місце в дійсності); ІСНУВА́ТИ (має дещо вужче значення, підкреслюючи ознаку "бути в наявності", ознаку процесуальності... Словник синонімів української мови
- бути — Бу́ти, єси́ (старе), є, єсть, суть; був, була́, були́; бу́ду, бу́деш, бу́де, бу́дуть; будь, бу́дьмо, бу́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бути — БУ́ТИ, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була, було; мн. були; недок. 1. Існувати. Грав кобзар, виспівує — Аж лихо сміється… "Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться" (Шевч. Словник української мови в 11 томах