бути

бу́ти:

блят бу́тиблят

бу́ти на ба́йцбайц

бу́ти на дротідріт

бу́ти як вазо́ноквазонок

<�бу́ти> як во́моквомок

♦ що бу́ло, то не ве́рне ніколи минулого не повернути (Франко)

як бу́де́, так бу́де́ буде, як судилося (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бути — Чобіт, чоботи [II] Словник з творів Івана Франка
  2. бути — (перебувати в дійсності) існувати, (бути наявним) фігурувати, (в певному середовищі) побутувати, (неодноразово), бувати. Словник синонімів Полюги
  3. бути — Існувати, жити, не переводитися, не зникати, не пропадати; (v хаті) перебувати, сов. знаходитися; (у кого) бувати, відвідувати кого; (з ким) траплятися, ставатися; (за щось) перепадати; (за кого) заступати кого тлк. май. час. вистачати <н. Словник синонімів Караванського
  4. бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була, було; мн. були; недок. 1》 Існувати. Будьмо! — традиційний тост за частування вином, горілкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бути — БУ́ТИ, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, яка може опускатися, рідко єсть, заст. 2 ос. одн. єси́, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була́, було́; мн. були́; майб. ч., 3 ос. одн. бу́де; наказ. сп. будь; недок. 1. Існувати. Словник української мови у 20 томах
  6. Бути — Бу́ти множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  7. бути — Або добути, або вдома не бути. Або вернемо побідоносно, або зовсім не вернемо — згинемо. Волю втонути, як за нелюбим бути. Волю поповнити самогубство, як жити з нелюбим чоловіком. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. бути — Чоботи Словник застарілих та маловживаних слів
  9. бути — див. допомагати; згоджуватися; одружуватися Словник синонімів Вусика
  10. бути — був та загу́в (попли́в). Зник, не стало когось, чогось. — О, між ними (запорожцями) єсть добрі лицарі! — каже Сомко.— Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі (П. Куліш); Та й хвацька ж то колись була Козацька мати (Січ)!.. Еге!... Фразеологічний словник української мови
  11. бути — БУ́ТИ , у теп. ч. має форму є, єсть розм., заст., уроч., єси́ у 2 ос. одн., заст., суть у 3 ос. мн., заст., уроч. (мати місце в дійсності); ІСНУВА́ТИ (має дещо вужче значення, підкреслюючи ознаку "бути в наявності", ознаку процесуальності... Словник синонімів української мови
  12. бути — Бу́ти, єси́ (старе), є, єсть, суть; був, була́, були́; бу́ду, бу́деш, бу́де, бу́дуть; будь, бу́дьмо, бу́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. бути — БУ́ТИ, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була, було; мн. були; недок. 1. Існувати. Грав кобзар, виспівує — Аж лихо сміється… "Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться" (Шевч. Словник української мови в 11 томах