дріт
дріт:
◊ бу́ти на дроті 1. розмовляти по телефону (ср, ст)
2. чекати телефонного дзвінка (ср, ст): Лечу додому і буду на дроті. Але не забудь подзвонити (Авторка)
◊ ви́сіти на дроті довго розмовляти по телефону (м, ср, ст)
◊ дріт як дріт дуже добре (ст)
◊ на дріт до телефону (ср, ст): Пані Марійко, Вас на дріт! (Авторка)
◊ своя па́ка як дріт → пака
◊ як дріт міцний, незламний (ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дріт — дріт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дріт — [др'іт] дроту, м. (на) дрот'і, мн. дроти, дроут'іў Орфоепічний словник української мови
- дріт — дроту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. || Дротяна загорожа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дріт — Дроту, ч., нарк. Голка до шприца. Дріт зламався. Словник сучасного українського сленгу
- дріт — Дріт, дро́ту, -тові, на -ті; дроти́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дріт — ДРІТ, дро́ту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- дріт — Дріт, дроту м. Проволока. Вас. 199. Єсть у мене нагаєчка з кінця дротом шита. Млр. л. сб. 337. ум. дротик. Драг. 79. дроточок. Я ж думала, що нагаєчка з платочка, аж то вона із проклятого дроточка. н. п. Словник української мови Грінченка