буряк

наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський); — Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах); (Горпина:) Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату. (Приблуда:) Цебто і мені навдогад буряків? (Горпина:) Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький); — Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати надогад буряків, а ти помічай (Панас Мирний); (Возний:) Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад (на догад) буряків..— так де! — ні приступу! (І. Котляревський). наздога́д бурякі́в, коли́ мо́ркви тре́ба. — Мені якось ніяково… і трудно це зробити… Але іншого жадного (жодного) способу нема,— говорив Ломицький, як то кажуть, наздогад буряків, коли моркви треба (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буряк — I [бур’ак] -р'ака, м. (на) -р'аку, мн. -р'аки, -р'ак'іў (один корінь) II [бур’ак] -р'аку м. (y) -р'аку (збірне) Орфоепічний словник української мови
  2. буряк — -а, ч. 1》 Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. 2》 Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буряк — БУРЯ́К, ч. 1. род. а́. Городня овочева однорічна або багаторічна рослина родини лободових з коренеплодами темно-червоного з синім відтінком або білого кольору. Словник української мови у 20 томах
  4. Буряк — Буря́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  5. буряк — Буряк не дурак : на дорозі не росте, а все на городі. Щоб воростити щось путнє, треба його добре доглядати. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. буряк — Буря́к, -ка́, -ко́ві, на -ці́ і на -ку́; -ряки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. буряк — БУРЯ́К, а́, ч. 1. Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Коло кожного рядна молодиць стояв "наставник". Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (Коцюб. Словник української мови в 11 томах