буряк

БУРЯ́К, а́, ч.

1. Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід.

Коло кожного рядна молодиць стояв "наставник". Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (Коцюб., І, 1955, 58);

При правильній сівбі однонасінних буряків рослини розподіляються в рядках рівномірно (Колг. Укр., 4, 1957, 23).

2. Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості.

Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (Н.-Лев., II, 1956, 283);

Кращими коренеплодами є кормові напівцукрові буряки, морква (Свинар., 1956, 290);

*У порівн. Молодиця почервоніла, наче буряк, гнівні іскорки заграли у запсілих очах (Мирний, III, 1954, 309).

◊ Наздога́д бурякі́в [,щоб дали́ капу́сти] див. наздогад.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буряк — I [бур’ак] -р'ака, м. (на) -р'аку, мн. -р'аки, -р'ак'іў (один корінь) II [бур’ак] -р'аку м. (y) -р'аку (збірне) Орфоепічний словник української мови
  2. буряк — -а, ч. 1》 Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. 2》 Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буряк — БУРЯ́К, ч. 1. род. а́. Городня овочева однорічна або багаторічна рослина родини лободових з коренеплодами темно-червоного з синім відтінком або білого кольору. Словник української мови у 20 томах
  4. Буряк — Буря́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  5. буряк — Буряк не дурак : на дорозі не росте, а все на городі. Щоб воростити щось путнє, треба його добре доглядати. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. буряк — наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає.. Фразеологічний словник української мови
  7. буряк — Буря́к, -ка́, -ко́ві, на -ці́ і на -ку́; -ряки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)