варт

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони (народовці) думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

не ва́ртий (не варт) до́брого (пу́тнього) сло́ва. 1. Який втратив свою цінність, перестав цікавити кого-небудь, не заслуговує на чию-небудь увагу. Кожен засватаний парубок, кожна дівчина, що подала рушники, втрачали раптом в її очах ціну, не варті були доброго слова (М. Коцюбинський); Не варт він (панич) слова путнього, не варт того, щоб ради його (нього) ми сьогодні, як дурні, цілий день бігали, нишпорили! (Панас Мирний). 2. Дуже поганий, непривабливий. — Там така школа, що просто тьфу! Доброго слова не варта (О. Кониський); — Хіба ж це дім для риболова? Він доброго не вартий слова (С. Караванський); Полонені (фашисти) являли картину, не варту путнього слова (О. Довженко).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про використання Богдани ворогом не варті щербатої копійки (П. Загребельний); (Ганна Хмельницька:) Були вони колись князі, а тепер шага не вартий на Україні здрібнілий, та заниділий, та захуджений рід князів Соломирецьких (І. Нечуй-Левицький); — Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній); Твоя затія — п’ятака ламаного не варта (І. Рябокляч); // Несправжній, нещирий, неглибокий (про почуття). Коли ж посміє Каргат сказати про свої почуття вже завтра, то це означатиме, що й щербатої копійки ті почуття не варті (Ю. Шовкопляс).

не ва́ртий (не варт) (і) ні́гтя (мізи́нця) чийого, кого. Нікчемний, набагато гірший порівняно з іншим, недостойний кого-небудь. (Ганна:) Ховатимеш очі від людей та щоразу оглядатимешся, щоб яка-небудь мерзота, котра не варта твого нігтя, не осоромила тебе привселюдно! (М. Кропивницький); Хіба вона (Нюра) варта Ясногорської? Мізинця не варта... Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає... (О. Гончар); — Кому ноги миєш? Якомусь босяку? Та він твого мізинця не вартий! (І. Григурко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варт — варт 1 присудкове слово незмінювана словникова одиниця варт 2 присудкове слово варто незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. варт — І ВАРТИЙ (чого) гідний, сил. достогідний, д. вартний, сов. достойний; У ФР. цінний, коштовний, вартісний, важливий, сил. повновартий. Словник синонімів Караванського
  3. варт — I див. вартий. II див. варто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. варт — ВАРТ¹ див. ва́ртий. ВАРТ² див. ва́рто. Словник української мови у 20 томах
  5. варт — Варта сліпе око залупити. Глум. Не годиться і глянути. Горілки кварта, тому хто варта. Звичай на Вкраїні, що парубок частує ціле товариство на танци, в честь своєї любої дівчини. Не варт і на попах табаки. Не варт нічогісінько. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. варт — ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ (ВАРТ), СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) розм., ВА́РТНИЙ діал. Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Словник синонімів української мови
  7. варт — ВАРТ¹ див. ва́ртий. ВАРТ² див. ва́рто. Словник української мови в 11 томах
  8. варт — Варт, вартий, -а, -е Стоющій; стоить. Не варт і річі. Ном. № 6551. Не варт і печеної цибулі. Ном. № 7605. Пусти його, не варт він того. Шевч. 319. Рублів з п'ять варт. Грин. II. 60. Словник української мови Грінченка