варт

ВАРТ¹ див. ва́ртий.

ВАРТ² див. ва́рто.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варт — варт 1 присудкове слово незмінювана словникова одиниця варт 2 присудкове слово варто незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. варт — І ВАРТИЙ (чого) гідний, сил. достогідний, д. вартний, сов. достойний; У ФР. цінний, коштовний, вартісний, важливий, сил. повновартий. Словник синонімів Караванського
  3. варт — I див. вартий. II див. варто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. варт — ВАРТ¹ див. ва́ртий. ВАРТ² див. ва́рто. Словник української мови у 20 томах
  5. варт — Варта сліпе око залупити. Глум. Не годиться і глянути. Горілки кварта, тому хто варта. Звичай на Вкраїні, що парубок частує ціле товариство на танци, в честь своєї любої дівчини. Не варт і на попах табаки. Не варт нічогісінько. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. варт — не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Фразеологічний словник української мови
  7. варт — ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ (ВАРТ), СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) розм., ВА́РТНИЙ діал. Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Словник синонімів української мови
  8. варт — Варт, вартий, -а, -е Стоющій; стоить. Не варт і річі. Ном. № 6551. Не варт і печеної цибулі. Ном. № 7605. Пусти його, не варт він того. Шевч. 319. Рублів з п'ять варт. Грин. II. 60. Словник української мови Грінченка