взимку
сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого. Хто-небудь дуже скупий. — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (І. Нечуй-Левицький); — Це б попросити (Шуряка), щоб дав (коня) поїздити, але хіба дасть? У нього снігу посеред зими не дістанеш (Є. Гуцало).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- взимку — взи́мку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- взимку — пр., взиму, зимою, холодами, о. за білих мух. Словник синонімів Караванського
- взимку — ВЗИ́МКУ див. узи́мку. Словник української мови у 20 томах
- взимку — УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ) (у зимову пору), ЗИМО́Ю, УЗИМІ́ (ВЗИМІ́) діал., УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ) діал. Узимку порається (дід) на подвір'ї в одній сорочці й простоволосий (О. Словник синонімів української мови
- взимку — Взи́мку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)