1. Словник синонімів української мови

взимку

УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ) (у зимову пору), ЗИМО́Ю, УЗИМІ́ (ВЗИМІ́) діал., УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ) діал. Узимку порається (дід) на подвір'ї в одній сорочці й простоволосий (О. Донченко); Що влітку родиться, то взимку згодиться (прислів'я); Зимою Гавриловим дітям тільки й рятунок від простуди, що парене молоко з лоєм (Григорій Тютюнник); — Узимі якось.. тісно в горах: усе пов'язане, поплутане стежечками (Г. Хоткевич); Василь узиму вивіз дерево з лісу (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взимку — взи́мку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. взимку — пр., взиму, зимою, холодами, о. за білих мух. Словник синонімів Караванського
  3. взимку — ВЗИ́МКУ див. узи́мку. Словник української мови у 20 томах
  4. взимку — сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого. Хто-небудь дуже скупий. — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (І. Фразеологічний словник української мови
  5. взимку — Взи́мку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)