вивести

вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого. Виганяти звідкись. Непрошеного за двері ведуть (Укр.. присл..).

ви́вести (знайти́) кінці́. З’ясувати що-небудь, дошукатися істини. Наш засідатель Марко Побийніч не виведе кінців... (Г. Квітка-Основ’яненко); (Оксана:) Артем зміг би кінці знайти (О. Корнійчук). віднайти́ кіне́ць. Тим-то й не тратив утішної надії віднайти колись кінець сієї небуденної історії (Переклад М. Лукаша).

ви́вести у (широ́кий) світ (у (широ́кі) світи́) 1. кого. Дати можливість кому-небудь побачити щось, зустрітися з кимсь і т. ін. Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Збанацький); — Влітку Марися Павлівна ось виведе вас у широкі світи, спортивні забави ждуть вас на воді й на суші (О. Гончар). 2. що. Зробити відомим для великого кола людей. Слава українському Боянові, що рідну пісню вивів у широкий світ! (Панас Мирний).

виво́дити / ви́вести в лю́ди кого. Допомагати, сприяти кому-небудь, створюючи умови для досягнення ним певного становища в суспільстві. І раді ж кріпаки: пан своїх у люди виводе (виводить) (Панас Мирний); — Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела!.. (Леся Українка); — Повертайся, виводь в люди братів менших, як батько заповідав. Ти в них за батька! (П. Автомонов); Батько — поштар, закінчивши в свій час двокласне городське (міське) училище, все життя жив тільки однією мрією — вивести сина в люди, зробити його “повним інтелигентом (інтелігентом)” (Ю. Смолич); // Завдяки чому-небудь досягати певного становища в суспільстві. — А робота? — сказала (Марія) лагідно.. — Вона, як добра мати, вивела мене в люди (І. Рябокляч); — Було в Роланда одне захоплення, та таке могутнє і таке всесильне, що непомітно й вивело його в люди (Ю. Збанацький).

виво́дити / ви́вести з ла́ду́. 1. що. Робити що-небудь непридатним для користування, роботи тощо; псувати, ламати, нівечити. Пісок виводив з ладу найціннішу, найдефіцитнішу апаратуру (О. Дмитренко); Їх багато — небезпечних захворювань, що виводять з ладу серце людини (З журналу); Його влучний кулемет, нарешті, вивів із ладу один мотор (Ю. Яновський). ви́ведений з ла́ду́. Микола .. різко повернувся до Первоцвіта: — Так у вас виходить, тепер усі машини виведені з ладу? (М. Ю. Тарновський). ви́ведено з ла́ду́. Все обладнання було вивезено на схід, дещо висаджено в повітря й виведено з ладу (Ю. Яновський). 2. кого. Позбавляти кого-небудь можливості нормально діяти, працювати; робити неспроможним виконувати щось. Раптовий рецидив рани несподівано вивів з ладу полковника (Іван Ле і О. Левада); — Треба вивести з ладу людину, яка так самовпевнено зараз керує заводом (В. Собко). ви́бити з ла́ду́. Падіння угорської столиці неминуче вибило б з ладу останнього найзапеклішого сателіта Німеччини (О. Гончар).

виво́дити / ви́вести з рівнова́ги кого. 1. Позбавляти душевного спокою, порушувати нормальний ритм життя, роботи. “Рахіра — або земля!” Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська); Вона жила, як у Бога за пазухою. Навіть війна ні на день не розлучила її з чоловіком, не вивела її з ріноваги (П. Інгульський); Там (в операційній) при світлі корабельних акумуляторів ворожив над столом спокійний і якийсь наче кам’яний Заброда. Ніщо його, здається, не турбувало, ніщо не могло вивести з рівноваги (В. Кучер); // Хвилювати, бентежити кого-небудь. І хоч сином його в радгоспі пишаються, бо знають, що він льотчик неабиякий, .. проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани (О. Гончар); Павло помітив, як усі присутні спохмурніли, почувши, що він тридцять шість днів був у морі без хліба й води. Те повідомлення кого завгодно могло вивести з рівноваги (В. Кучер). ви́бити з рівнова́ги. Данило був сьогодні неуважним.. Всі ці несподівані пригоди вибили його з рівноваги (А. Хижняк). 2. Своєю поведінкою змушувати кого-небудь нервувати, викликаючи почуття гніву, роздратування і т. ін. Хоч Артем і раніше знав його як великого шкурника й циніка, .. але, мабуть, іще ніколи досі не виводив він отак його з рівноваги (А. Головко); Отож і хотів Дмитро дошкулити своєму тестеві, вивести його з рівноваги і подивитись, як він тоді виглядатиме (М. Ю. Тарновський); І Данила вивів з рівноваги Филип з своїми настирливими порадами (А. Хижняк).

виво́дити / ви́вести з се́бе кого. Своєю поведінкою змушувати кого-небудь нервувати, викликаючи почуття злості, гніву, роздратування і т. ін. Мені було сумно вдома, я шукав якогось виходу. Мене пригнічувала домашня обстановка, виводила з себе буденними розмовами дружина (Ю. Збанацький); — По-перше, хай встане,— різко сказала Оля Боніфатьєва. Її різкий тон зовсім вивів із себе Сашка Христолобенка (Є. Гуцало). ви́вести з терпцю́. Патер Гаудентій знов усміхнувся іронічно, немов почував вдоволеннє (вдоволення) із-за того, що так швидко вивів з терпцю старого пріора (І. Франко).

виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого. Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях..,— стиха мовила Лукія (С. Чорнобривець); — Я по щирості кажу: спасибі. Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (О. Гончар).

виво́дити / ви́вести на орбі́ту кого. Створювати комусь необхідні умови для досягнення успіхів у чому-небудь. Небагато хто знає, якою ціною це дається — вивести спортсмена на найвищу орбіту (З газети).

виво́дити / ви́вести на світ (я́сний) кого. Викривати, розвінчувати кого-небудь, оприлюднюючи його вчинки. Виводив (М. Годованець) їх (запроданців) на світ ясний і невпинно закликав сатиричних хлоп’ят — уперед і вперед! (О. Ковінька); // що. Викривати, розплутувати злочин, справу і т. ін. А той суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, то зараз його на світ виведе... (О. Стороженко).

виво́дити / ви́вести на слизьке́ кого. Ставити когось у скрутне, неприємне для нього становище, виклика́ти в кого-небудь стан розгубленості. — А як ліпше робити,— безжально запитала Варвара, виводячи культпрацівника на слизьке,— чи випоювати теля з вимені, чи годувати його молоком з рук?! (І. Волошин); Одначе в голосі дівчини прорізалося щось гостреньке, неприязне.. Іще вона стала настійно схиляти розмову до потрібного їй напряму, щоб вивести поважного вченого на слизьке (І. Волошин).

виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу); — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею... Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети... Нехай усі знають (В. Кучер); Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський); // що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Стаття Франка незвичайно подобалась мені .. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту (ту) гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський); — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович). ви́вести на сві́жу во́ду. (Карпо:) Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (М. Кропивницький). ви́ведений на чи́сту во́ду. Він (Марко Безсмертний) ні на хвилину не втрачає свого кревного органічного почуття нерозривної єдності з народом і бореться доти, доки всіляке зло не буде виведене на чисту воду (З журналу).

виво́дити / ви́вести на (широ́ку) доро́гу кого. Допомагати кому-небудь знайти своє місце в житті, в суспільстві. (Катерина:) Щоб краще дійшло, що я про них думаю (Посміхнулась). Щоб не забували, хто їм пелюшки міняв, хто їх (керівників) на дорогу вивів (О. Корнійчук); — Невже ти такий дивак, що вважаєш своїм обов’язком вивести когось на широку дорогу? (М. Ю. Тарновський).