вивести
ви́вести
[вивеистие]
-еиду, -еидеиш; мин. -в'іў, -веила; нак. -еидие, -еид'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивести — ви́вести дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вивести — Ви́вести. Вивести. ● Вивести в поле — ошукати, підманути. Люди самі заложили собі “Січ ”, “Склеп“ і “ Читальню“. Люди не мали нікого інтелігентного, а при тім найшов ся один хитрий, що вивів людий в поле; тепер всі товариства упали, люди нарікають... Українська літературна мова на Буковині
- вивести — див. виводити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивести — ВИ́ВЕСТИ див. виво́дити¹. Словник української мови у 20 томах
- вивести — вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого. Виганяти звідкись. Непрошеного за двері ведуть (Укр.. присл..). ви́вести (знайти́) кінці́. З’ясувати що-небудь, дошукатися істини. Наш засідатель Марко Побийніч не виведе кінців... (Г. Фразеологічний словник української мови
- вивести — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- вивести — Ви́вести, див. виво́дити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вивести — ВИ́ВЕСТИ див. виво́дити¹. Словник української мови в 11 томах
- вивести — Ви́вести, -ся см. виводити, -ся. Словник української мови Грінченка