1. Фразеологічний словник української мови

вигоріти

ді́ло ви́горіло; спра́ва ви́горіла, прост. Усе успішно завершилося; все буде гаразд, добре. Я рада Вашим звісткам .. Сподіваюсь, що із “Хліборобом” (газетою) діло вигорить (Леся Українка); — Гаразд, гаразд, Андрійку! А, може, раптом твоє діло й вигорить,— сказав Бойчук (О. Бойченко); (Залеський:) Дивись ти, яка гонориста. Люблю таких. Але ваша справа, добродію Савуляк, тю-тю-тю — не вигоріла (В. Собко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигоріти — ви́горіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигоріти — див. вигоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигоріти — ВИ́ГОРІТИ див. вигоря́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вигоріти — ЗГОРІ́ТИ (знищитися вогнем), СПАЛИ́ТИСЯ, ПРОГОРІ́ТИ, ПЕРЕГОРІ́ТИ, ВИ́ГОРІТИ, СПОПЕЛІ́ТИ, ЗДИ́МІТИ (ЗДИМІ́ТИ) діал. (до кінця, до останку). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. вигоріти — Ви́горіти, -горю, -гориш, -горять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вигоріти — ВИ́ГОРІТИ див. вигоря́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. вигоріти — Ви́горіти см. вигоряти. Словник української мови Грінченка