1. Фразеологічний словник української мови

вигравати

виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому. Бити кого-небудь по зубах. (Хома:) Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров).

гра́ти очи́ма до кого і без додатка. Грайливо поглядати на когось, прагнучи звернути на себе увагу, викликати до себе інтерес. Грав (Йон) до неї очима та міцно тримав за руку (М. Коцюбинський); Віталикові, здається, не до сміху, бо Тоня все ще літає у вальсі.., грає очима до партнера, пускає бісики (О. Гончар); Як не грала очима (Настя), а він оминав її хату (Ю. Мушкетик); // Виявляти поглядом веселий, грайливий настрій. — Хай дивиться — не поживиться! — каже Марина, граючи веселими очима (Панас Мирний); Стояла Мотря й, граючи очима, ласкаво всміхалася (В. Винниченко); — Іч, яка ти сьогодні! — Яка? — радіє, грає очима і соромиться дівчина (М. Стельмах). гра́ти свої́ми очи́ма. Особливо часто він підходив до мене й грав своїми .. очима. Ця “гра” робила з нього майже мавпу, але він цього не помічав (М. Хвильовий). виграва́ти очи́ма. — А то що буде? — виграє очима Северин (Григорій Тютюнник). загра́ти очи́ма (очи́цями) для кого і без додатка. Приклавши руку до грудей, зітхнула (Зінька) для Івана і заграла очима для Данила (М. Стельмах); — Кавалер приїхав. — І (секретарка) лукаво заграла очицями (Я. Баш).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигравати — виграва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигравати — (у змаганні) перемагати, мати успіх; (час) економити, заощаджувати, викроювати; (від чого) поліпшуватися; (на трубах) грати; (конем) гарцювати, (- вітер) вирувати; (барвами) мінитися, переливатися, блищати, сяяти. Словник синонімів Караванського
  3. вигравати — виграю, виграєш і заст. виграваю, виграваєш, недок., виграти, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Здобувати, одержувати що-небудь завдяки певній грі, розігруванню лотереї і т. ін. 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вигравати — ВИГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, заст. грава́ю, грава́єш, недок., ВИ́ГРАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Здобувати, одержувати завдяки певній грі, при розігруванні лотереї і т. ін. – І нащо ти граєш в карти, коли ти більше програєш, ніж виграєш?... Словник української мови у 20 томах
  5. вигравати — див. грати Словник синонімів Вусика
  6. вигравати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  7. вигравати — ВИГРАВА́ТИ, виграю́, виграє́ш і заст. виграва́ю, виграва́єш, недок., ВИ́ГРАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і неперех. Здобувати, одержувати що-небудь завдяки певній грі, при розігруванні лотереї і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  8. вигравати — Вигравати, -ваю, -раю, и -єш сов. в. виграти, -раю, -єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко з-за хмари виграло. МВ. (О. 1862. ІІІ. Словник української мови Грінченка