вигравати

ВИГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, заст. грава́ю, грава́єш, недок., ВИ́ГРАТИ, аю, аєш, док.

1. кого, що і без прям. дод. Здобувати, одержувати завдяки певній грі, при розігруванні лотереї і т. ін.

– І нащо ти граєш в карти, коли ти більше програєш, ніж виграєш? – спитала вона (І. Нечуй-Левицький);

[Юхим:] А ви не грали? [Харитон:] Та я ж виграв! Аж тринадцять копійок виграв... (М. Кропивницький);

Я знав, що премію вигра [виграє] в кожнім разі не Стефензон (В. Винниченко);

В павільйоні ревла корова, яку можна було виграти в лотерею за десять копійок (Ю. Смолич).

2. що і без прям. дод. Добиватися перемоги, позитивного результату в чому-небудь.

Україна повинна вміло вигравати в гострій конкурентній боротьбі, своєчасно знаходити і займати свої ніші на світових ринках (з наук. літ.);

Всі, хто виграв у війні, чужі мені, хто нажився в ній грабунками, вигадками, випадково (О. Довженко);

– І тобі не шкода, що ти не виграла в жоднім змаганні? (О. Іваненко);

// Добиватися певної економії у чому-небудь.

Щоб виграти кілька секунд і тим часом зосередитись, Ніна потяглась рукою за зошитом (О. Донченко);

Вона глянула назад, щоб побачити, скільки метрів виграла на цьому маневрі (Ю. Смолич).

3. Одержувати якусь перевагу, ставати кращим.

Кофта була обшита малиновим оксамитом, при котрому дуже вигравав її [дівчини] смуглявий вид та темні виразні очі (І. Нечуй-Левицький);

– Коли опрацювати [наукову працю], так би мовити, художньо, вона тільки виграє від цього (Іван Ле).

4. тільки недок., що і без прям. дод. Грати на музичному інструменті; грати певний час.

І військо, як море, З знаменами, з бунчугами [бунчуками] З лугу виступало Та на трубах вигравало (Т. Шевченко);

Вона хутко відкрила кришку [піаніно], вдарила кілька акордів, потім, захопившись, вигравала легеньку прелюдію (Олесь Досвітній);

На Робітничій вулиці .. вигравала музика (С. Чорнобривець);

// Відтворювати якусь мелодію (про музичні інструменти).

Катеринка грає, грає-виграває, а розпука вулична – де? (М. Хвильовий).

5. тільки недок., перен. Рухатися в різних напрямках енергійно, грайливо (про риб, комах і т. ін.).

– Піду над воду, спущуся над саму річку, полюбуюся як риба виграє.., – думає Христя (Панас Мирний);

Бджоли вигравали проти сонця (В. Кучер);

// Гарцювати на коні.

Вигравали козаки на конях, мов хвилі на морі (І. Нечуй-Левицький);

А на нашій вулиці все рівно та рівно, Вигравали парубки вороними кіньми (О. Воропай);

// Рухатися дуже швидко, у різних напрямках, бушувати (про вітер, хвилі і т. ін.).

Диміли вдалині сині гори, вигравав внизу, скільки оком кинеш, швидкоплинний Дністер (з легенди);

Вітер віє-виграває (Л. Глібов).

6. тільки недок., в чому, перен. Перебувати в діяльному, збудженому стані.

Виграє у м'язах сила, Ідемо плече в плече (В. Бичко).

7. тільки недок., чим і без дод., перен. Переливатися барвами.

Багато прибрана вітрина вигравала блиском золота, жаринками коштовних камінців, тьмяним полиском срібла й дзеркальним світлом нікелю (В. Кучер);

Сніжок під ногами поскрипує .. А як він виграє на світлі всіма барвами! (П. Колесник);

// Блищати, сяяти, відбиваючись у чомусь.

Місяць виграє на темних шибках вікон (Панас Мирний);

// Виділятися яскравим кольором (кольорами).

Мальований комин вигравав усіма фарбами (Я. Качура);

– Уже... Защебетала, – милуючись дружиною, на щоках якої вигравав здобутий біля печі рум'янець, добродушно промовив Горбатюк (М. Руденко);

// Освітлювати рухливими плямами (про проміння, світло).

Воно [сонце] вигравало райдужними зайчиками на стінах (Ю. Мокрієв);

// Перебувати в русі, робитися більш або менш виразним.

На її обличчі вигравала щаслива посмішка (Олесь Досвітній);

Від кожного поруху під жупаном йому вигравали тугі м'язи (П. Панч).

8. Те саме, що виграва́тися 1.

Пиво виграє (Сл. Гр.).

(1) Виграва́ти / ви́грати час – створювати або мати сприятливі умови для того, щоб вчасно чи швидше встигнути здійснити, виконати що-небудь.

Вони [в'язні] .. барилися, гузалися [возилися] то з мисками, то з ложками – вони вигравали час для своїх бідолашних товаришів (І. Багряний);

Він [ворог] виграв деякий час, поки Андрій та Михайло зупинилися біля свого товариша перевести дух і глянути, що з ним (М. Трублаїні);

Гра́ти (виграва́ти, горі́ти, ся́яти і т. ін.) перели́вами див. гра́ти.

◇ (2) Виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому, рідко – бити кого-небудь по зубах.

[Хома:] Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров);

(3) Ви́грати / виграва́ти бій – домогтися, досягти свого; дістати перевагу в чому-небудь.

А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче [переможцю], не ти, Захар їй [Ганні] дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко);

Мандруй з яскравою зорею, в житті лиш вигравай ти бій! (із журн.);

(4) Ви́грати ко́зиря – досягти, домогтися чого-небудь вигідного для себе.

Але хто справді є ці “індуси”? Кого можна докладно про це розпитати? До того ж і йому раптом закортіло в цій справі виграти козиря (Іван Ле).