вигравати
ВИГРАВА́ТИ, виграю́, виграє́ш і заст. виграва́ю, виграва́єш, недок., ВИ́ГРАТИ, аю, аєш, док.
1. перех. і неперех. Здобувати, одержувати що-небудь завдяки певній грі, при розігруванні лотереї і т. ін.
— І нащо ти граєш в карти, коли ти більше програєш, ніж виграєш? — спитала вона (Н.-Лев., І, 1956, 380);
Всі сидять і грають в карти, Тільки Клара виграє (Л. Укр., IV, 1954, 155);
[Юхим:] А ви не грали? [Харитон:] Та я ж виграв! Аж тринадцять копійок виграв… (Кроп., II, 1958, 45);
В павільйоні ревла корова, яку можна було виграти в лотерею за десять копійок (Смолич, II, 1958, 114).
2. перех. і неперех. Добиватися перемоги, позитивного результату в чому-небудь.
Вітчизно, земле многосила, ти виграєш останній бій (Гонч., Вибр., 1959, 161);
[Старшина:] Я Казюку й сам добре знаю, не одну справу з ним виграв! (К.-Карий, I, 1960, 41);
— І тобі не шкода, що ти не виграла в жоднім змаганні? (Ів., Вел. очі, 1956, 88);
// Добиватися певної економії у чому-небудь.
Щоб виграти кілька секунд і тим часом зосередитись, Ніна потяглась рукою за зошитом (Донч., V, 1957, 446);
Вона глянула назад, щоб побачити, скільки метрів виграла на цьому маневрі (Смолич, І, 1958, 98).
◊ Виграва́ти (ви́грати) час — вкладатися в коротший відрізок часу, ніж потрібно; діставати перевагу в часі.
Розробляючи перспективний план розвитку економіки країни, партія виходить з необхідності виграти час в мирному економічному змаганні з найбільш розвинутими капіталістичними країнами (Ком. Укр., 1, 1959. 2);
Він [ворог] виграв деякий час, поки Андрій та Михайло зупинилися біля свого товариша перевести дух і глянути, що з ним (Трубл., І, 1955, 127).
3. неперех. Одержувати якусь перевагу, ставати кращим.
Кофта була обшита малиновим оксамитом, при котрому дуже вигравав її смуглявий вид та темні виразні очі (Н.-Лев., IV, 1956, 66);
— Коли [наукову працю] опрацювати, так би мовити, художньо, вона тільки виграє від цього (Ле, Міжгір’я, 1953, 480).
4. тільки недок., перех. і неперех. Грати на музичному інструменті щось; грати певний час.
І військо, як море, З знаменами, з бунчугами З лугу виступало Та на трубах вигравало (Шевч., II, 1953, 137);
Вона хутко відкрила кришку [піаніно], вдарила кілька акордів, потім, захопившись, вигравала легеньку прелюдію (Досв., Вибр., 1959, 233).
5. тільки недок., неперех., перен. Рухатися в різних напрямках енергійно, грайливо (про риб, комах і т. ін.).
— Піду над воду, спущуся над саму річку, полюбуюся як риба виграє.., — думає Христя (Мирний, III, 1954, 242);
Бджоли вигравали проти сонця (Кучер, Чорноморці, 1956, 361);
// Гарцювати на коні.
Вигравали козаки на конях, мов хвилі на морі (Н.-Лев., І, 1956, 457);
// Рухатися дуже швидко, в різних напрямах, бушувати (про вітер, хвилі і т. ін.).
Вітер віє-виграває (Гл., Вибр., 1957, 155);
Коли глянути на схід, то далеко бурхливими хвилями вигравала безкрая поверхня моря (Чорн., Визвол. земля, 1959, 160).
6. тільки недок., неперех., перен. Перебувати в діяльному, збудженому стані.
Виграє у м’язах сила, Ідемо плече в плече (Бичко, Вогнище, 1959, 269).
7. тільки недок. неперех., перен. Переливатися барвами.
Сніжок під ногами поскрипує.. А як він виграє на світлі всіма барвами! (Кол., Терен.., 1959, 186);
Багато прибрана вітрина вигравала блиском золота, жаринками коштовних камінців, тьмяним полиском срібла й дзеркальним світлом нікелю (Кучер, Прощай.., 1957, 11);
// Блищати, сяяти, відбиваючись у чомусь.
Місяць виграв на темних шибках вікон (Мирний, І, 1954, 62);
// Виділятися яскравим кольором, кольорами.
— Уже… Защебетала, — милуючись дружиною, на щоках якої вигравав здобутий біля печі рум’янець, добродушно промовив Горбатюк (Руд., Остання шабля, 1959, 98);
Мальований комин вигравав усіма фарбами (Кач., Вибр., 1947, 94);
// Освітлювати рухливими плямами (про проміння, світло).
Воно [сонце] вигравало райдужними зайчиками на стінах (Мокр., Острів.., 1961, 3);
// Перебувати в русі, робитися більш або менш виразним.
На її обличчі вигравала щаслива посмішка (Досв., Гюлле, 1961, 129);
Від кожного поруху під жупаном йому вигравали тугі м’язи (Панч, III, 1956, 34).
8. Те саме, що виграва́тися 1.
Пиво виграє (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- вигравати — виграва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вигравати — (у змаганні) перемагати, мати успіх; (час) економити, заощаджувати, викроювати; (від чого) поліпшуватися; (на трубах) грати; (конем) гарцювати, (- вітер) вирувати; (барвами) мінитися, переливатися, блищати, сяяти. Словник синонімів Караванського
- вигравати — виграю, виграєш і заст. виграваю, виграваєш, недок., виграти, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Здобувати, одержувати що-небудь завдяки певній грі, розігруванню лотереї і т. ін. 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигравати — ВИГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, заст. грава́ю, грава́єш, недок., ВИ́ГРАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Здобувати, одержувати завдяки певній грі, при розігруванні лотереї і т. ін. – І нащо ти граєш в карти, коли ти більше програєш, ніж виграєш?... Словник української мови у 20 томах
- вигравати — див. грати Словник синонімів Вусика
- вигравати — виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому. Бити кого-небудь по зубах. (Хома:) Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров). гра́ти очи́ма до кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
- вигравати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- вигравати — Вигравати, -ваю, -раю, и -єш сов. в. виграти, -раю, -єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко з-за хмари виграло. МВ. (О. 1862. ІІІ. Словник української мови Грінченка