виграти
виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому. Бити кого-небудь по зубах. (Хома:) Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров).
ви́грати бій. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко).
ви́грати ко́зиря. Досягти, домогтися чого-небудь вигідного для себе. Але хто справді є ці “індуси”? Кого можна докладно про це розпитати? До того ж і йому раптом закортіло в цій справі виграти козиря (Іван Ле).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виграти — ви́грати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виграти — [вигратие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- виграти — див. вигравати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виграти — ВИ́ГРАТИ див. виграва́ти. Словник української мови у 20 томах
- виграти — Виграв бузька на косцьолі. Виграв таке, чого не годен взяти. З даху бузька не візьмеш. Польські церкви, називають косцьолами. З ним іще ніхто не виграв. З ним до ладу не дійдеш. І чорт не виграв з бабою. Баба й чорта перехитрила, то і тебе ошукає. Приповідки або українсько-народня філософія
- виграти — ПЕРЕМОГТИ́ кого, що (у боротьбі, змаганні тощо), ПОБОРО́ТИ, ЗБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПОКОНА́ТИ заст., ПОДОЛІ́ТИ рідше, ПОВЕ́РГНУТИ (ПОВЕ́РГТИ) уроч., ПОПРА́ТИ уроч., ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕПЕ́РТИ фам. Словник синонімів української мови
- виграти — Ви́грати, -граю, -граєш, -грає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виграти — ВИ́ГРАТИ див. виграва́ти. Словник української мови в 11 томах
- виграти — Ви́грати, -ся см. вигравати, -ся. Словник української мови Грінченка