виграти

ви́грати

игратие]

-айу, -айеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виграти — ви́грати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виграти — див. вигравати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виграти — ВИ́ГРАТИ див. виграва́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. виграти — Виграв бузька на косцьолі. Виграв таке, чого не годен взяти. З даху бузька не візьмеш. Польські церкви, називають косцьолами. З ним іще ніхто не виграв. З ним до ладу не дійдеш. І чорт не виграв з бабою. Баба й чорта перехитрила, то і тебе ошукає. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. виграти — виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому. Бити кого-небудь по зубах. (Хома:) Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров). ви́грати бій. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. Фразеологічний словник української мови
  6. виграти — ПЕРЕМОГТИ́ кого, що (у боротьбі, змаганні тощо), ПОБОРО́ТИ, ЗБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПОКОНА́ТИ заст., ПОДОЛІ́ТИ рідше, ПОВЕ́РГНУТИ (ПОВЕ́РГТИ) уроч., ПОПРА́ТИ уроч., ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕПЕ́РТИ фам. Словник синонімів української мови
  7. виграти — Ви́грати, -граю, -граєш, -грає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. виграти — ВИ́ГРАТИ див. виграва́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. виграти — Ви́грати, -ся см. вигравати, -ся. Словник української мови Грінченка