виготовляти

Значення в інших словниках

1. виготовляти — виготовля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. виготовляти — -яю, -яєш і рідко виготовувати, -ую, -уєш, недок., виготовити, -влю, -виш; мн. виготовлять; і виготувати, -ую, -уєш, док., перех. Виробляти, робити що-небудь. || Створювати, складати (про діловий документ, твір і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виготовляти — ВИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИГОТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОТОВИТИ, влю, виш; мн. ви́готовлять, ВИ́ГОТУВАТИ, ую, уєш, док., що. Виробляти, робити що-небудь. Микола з Ігорем навощували папір, виготовляли мішені (В. Словник української мови у 20 томах
4. виготовляти — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
5. виготовляти — ВИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ВИГОТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОТОВИТИ, влю, виш; мн. ви́готовлять; і ВИ́ГОТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Виробляти, робити що-небудь. Словник української мови в 11 томах
6. виготовляти — Виготовля́ти, -ляю, -єш сов. в. виготовити, -влю, -виш, гл. = виготовувати, виготувати. Мнж. 177. — ниву. Як ріллю виготовив, Богу помоливсь — і все. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка