1. Словник української мови в 11 томах

виготовляти

ВИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ВИГОТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОТОВИТИ, влю, виш; мн. ви́готовлять; і ВИ́ГОТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Виробляти, робити що-небудь.

Микола з Ігорем навощували папір, виготовляли мішені (Кучер, Чорноморці, 1956, 426);

Потап Потапович сам виготував їй різці з новою заточкою (Донч., VI, 1957, 343);

// Створювати, складати (про діловий документ, твір і т. ін.).

Майор Журавльов уже виготовляв наказ Чорнобаю, і зв’язківець полку тут же його й повіз (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 359);

Я був дуже занятий, бо як тільки трохи поправився, мусив зараз засісти за роботу і до сьогоднішнього дня виготовити два оповідання (Коцюб., III, 1956, 436);

Виготували робочі креслення домни, мартенів, прокатних станів (Ю. Янов., II, 1958, 423).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виготовляти — виготовля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. виготовляти — [виеготоўл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. виготовляти — -яю, -яєш і рідко виготовувати, -ую, -уєш, недок., виготовити, -влю, -виш; мн. виготовлять; і виготувати, -ую, -уєш, док., перех. Виробляти, робити що-небудь. || Створювати, складати (про діловий документ, твір і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виготовляти — ВИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИГОТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОТОВИТИ, влю, виш; мн. ви́готовлять, ВИ́ГОТУВАТИ, ую, уєш, док., що. Виробляти, робити що-небудь. Микола з Ігорем навощували папір, виготовляли мішені (В. Словник української мови у 20 томах
  5. виготовляти — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. виготовляти — Виготовля́ти, -ляю, -єш сов. в. виготовити, -влю, -виш, гл. = виготовувати, виготувати. Мнж. 177. — ниву. Як ріллю виготовив, Богу помоливсь — і все. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка