виготовляти
ВИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИГОТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОТОВИТИ, влю, виш; мн. ви́готовлять, ВИ́ГОТУВАТИ, ую, уєш, док., що.
Виробляти, робити що-небудь.
Микола з Ігорем навощували папір, виготовляли мішені (В. Кучер);
Китай вважається батьківщиною фарфору, який тут виготовляли ще в VII ст. (з наук.-попул. літ.);
Потап Потапович сам виготував їй різці з новою заточкою (О. Донченко);
// Створювати, складати (про діловий документ, твір і т. ін.).
Майор Журавльов уже виготовляв наказ Чорнобаю, і зв'язківець полку тут же його й повіз (Іван Ле і О. Левада);
Я був дуже занятий, бо як тільки трохи поправився, мусив зараз засісти за роботу і до сьогоднішнього дня виготовити два оповідання (М. Коцюбинський);
Виготували робочі креслення домни, мартенів, прокатних станів (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- виготовляти — виготовля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- виготовляти — [виеготоўл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
- виготовляти — -яю, -яєш і рідко виготовувати, -ую, -уєш, недок., виготовити, -влю, -виш; мн. виготовлять; і виготувати, -ую, -уєш, док., перех. Виробляти, робити що-небудь. || Створювати, складати (про діловий документ, твір і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виготовляти — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- виготовляти — ВИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ВИГОТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОТОВИТИ, влю, виш; мн. ви́готовлять; і ВИ́ГОТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Виробляти, робити що-небудь. Словник української мови в 11 томах
- виготовляти — Виготовля́ти, -ляю, -єш сов. в. виготовити, -влю, -виш, гл. = виготовувати, виготувати. Мнж. 177. — ниву. Як ріллю виготовив, Богу помоливсь — і все. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка