1. Фразеологічний словник української мови

видавити

не ви́давиш сло́ва з кого. Хтось дуже мовчазний, небалакучий. Вони їздять мовчки з Турки в Бориню і назад. Туди і назад. Недарма кажуть, що з Данила Мармури слова не видавиш (С. Чорнобривець).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видавити — ви́давити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видавити — див. видавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видавити — ВИ́ДАВИТИ див. вида́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. видавити — ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати. Словник синонімів української мови
  5. видавити — ВИ́ДАВИТИ див. вида́влювати. Словник української мови в 11 томах
  6. видавити — Ви́давити см. видавлювати. Словник української мови Грінченка