1. Фразеологічний словник української мови

виколупати

ви́колупати з па́льця що і без додатка. Дістати що-небудь невідомо звідки або будь-якою ціною. Семен.., дослухавшись, як хтось жаліється, що нема куди товар вигнати, що немає пасовиська, кидає в громаду: — Кажете: “нема пасовиська”, і не будете його мати! .. Ну, звісно, з пальця не виколупаєш! (М. Коцюбинський). хоч ви́колупай з па́льця. Головонько ж моя бідна! Чим же прийматиму свата? Хоч виколупай з пальця, а дай!.. (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виколупати — ви́колупати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виколупати — див. виколупувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виколупати — ВИ́КОЛУПАТИ див. виколу́пувати. Словник української мови у 20 томах
  4. виколупати — ВИКОЛУ́ПУВАТИ (колупаючи, витягати, виймати що-небудь), ВИДЛУ́БУВАТИ, ВИКОПИ́РСУВАТИ розм. — Док.: ви́колупати, ви́длубати, ви́копирсати, ви́скіпати розм. Марина сиділа на ослінчику й виколупувала носком черевика з землі камінець (Ю. Словник синонімів української мови
  5. виколупати — ВИ́КОЛУПАТИ див. виколу́пувати. Словник української мови в 11 томах