викопати
хоч з (з-під) землі́ ви́копай. Обов’язково знайди, дістань де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Не йме віри, вражий пан.— Давай, хоч з коліна вилупи, хоч з землі викопай, хоч украдь — каже (І. Нечуй-Левицький); — І що він говорить? — питає дід Дунай.— Щоб хоч з-під землі викопали, а знайшли тата (М. Стельмах); — Часом, ні сіло ні впало, так захочеться сала, що хоч з-під землі викопай, а дай! (Ф. Маківчук).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викопати — ви́копати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- викопати — див. викопувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викопати — ВИ́КОПАТИ див. вико́пувати. Словник української мови у 20 томах
- викопати — ВІДКО́ПУВАТИ (копаючи, звільняти, витягати когось або щось закопане, засипане), ВИКО́ПУВАТИ, ВІДРИВА́ТИ (перев. риючи). — Док.: відкопа́ти, ви́копати, відри́ти. Ридаючи, прибігла й жінка Семенова. Об землю билася, поки чоловіка відкопували (Г. Словник синонімів української мови
- викопати — Ви́копати, -копаю, -копаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- викопати — ВИ́КОПАТИ див. вико́пувати. Словник української мови в 11 томах
- викопати — Ви́копати, -ся см. викопувати, -ся. Словник української мови Грінченка