1. Фразеологічний словник української мови

викрутас

стро́їти вихиля́си та викрута́си перев. перед ким. Упадати, загравати до кого-небудь. (Векла:) Кума Стеха казали, що бачили, як Павло зустрів за селом нашу Явдоху і почав там перед нею вихиляси та викрутаси строїти… (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрутас — викрута́с іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. викрутас — -у, ч., розм. 1》 Примхливий, незвичайний рух, поворот тіла або частини тіла. 2》 перен. Що-небудь узагалі незвичайне, химерне. || Вигадливий або хитрий вислів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрутас — ВИКРУТА́С, у, ч., розм. 1. Примхливий, незвичайний рух, поворот тіла або його частини. Черевань, дивлячись на тії скоки й викрутаси, аж ногою притупував, узявшись у боки (П. Словник української мови у 20 томах
  4. викрутас — див. вигин; хитрощі Словник синонімів Вусика
  5. викрутас — ВИКРУТА́СИ перев. мн., розм. (примхливі, незвичайні рухи, повороти тіла або його частин), ВИ́КРУТИ розм., ВИХИЛЯ́СИ розм., ОБЕРТА́СИ розм., рідко. Хлопець із дівчиною пішли в танок. З вихилясами й викрутасами вони зробили коло по залі (С. Словник синонімів української мови
  6. викрутас — ВИКРУТА́С, у, ч., розм. 1. Примхливий, незвичайний рух, поворот тіла або частини тіла. А як ходить [Химка], то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах