1. Фразеологічний словник української мови

випивати

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний); Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний); За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко); — Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах). пи́ти гірку́ до де́нця. (Зінька:) Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп’ю її до денця (М. Кропивницький). ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земле, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко). черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випивати — (вживати якусь рідину) розм. вихиляти, висушувати, осушувати, виціджувати, пропускати, перехиляти, перекидати, розпивати, (трішки) пригублювати, зневажл.: (багато а. все). видудлювати, видувати, (довго) висмоктувати. Словник синонімів Полюги
  2. випивати — випива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. випивати — -аю, -аєш, недок., випити, -п'ю, -п'єш; наказ. сп. випий; док. 1》 перех. Пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її. 2》 неперех. Вживати алкогольні напої, мати схильність до них. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випивати — ВИПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПИТИ, п'ю, п'єш; наказ. сп. ви́пий; док. 1. що. Пити яку-небудь рідину без залишку або певну її кількість. Батько випиває чарку горілки, закусує і береться до нової роботи (І. Словник української мови у 20 томах
  5. випивати — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  6. випивати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. випивати — Випива́ти, -ва́ю, -ва́єш; ви́пити, ви́п’ю, -п’єш, -п’є, -п’ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. випивати — ВИПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПИТИ, п’ю, п’єш; наказ, сп. ви́пий; док. 1. перех. Пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її. Батько випиває чарку горілки, закусує і береться до нової роботи (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. випивати — Випива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл. 1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Ном. № 11551. Горе — море: пий його, не вип'єш. Ном. № 2235. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. Словник української мови Грінченка