виплакати
ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі. Довго і часто плакати. Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я. Щоголів); — Бачитимеш Григора Любистка у царській церкві, передай, що його Марусина виплакала очі, виглядаючи на шляхах...— казала дебела тітка Явтушиха (М. Лазорський); Розійшлися їхні долі, за них (дітей) батьки в костьолі Сплакують старенькі вічі (Д. Павличко); // Плачучи, зіпсувати собі очі, зір. Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі (Пісні та романси..); Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу (П. Чубинський). пропла́кати о́чі. Висохну од жалю і проплачу очі, Тебе не забуду ані вдень ні вночі (Укр.. пісні).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виплакати — ви́плакати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виплакати — див. виплакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виплакати — ВИ́ПЛАКАТИ див. випла́кувати. Словник української мови у 20 томах
- виплакати — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови
- виплакати — ВИ́ПЛАКАТИ див. випла́кувати. Словник української мови в 11 томах
- виплакати — Ви́плакати, -чу, -чеш гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96. Словник української мови Грінченка